Novembre - Oldelaf

Ben alors Novembre

Tu veux jouer au con

À nous faire comprendre

Qu’il allait faire bon

À nous faire miroiter

Que c'était toujours l'été

Qu’on allait pouvoir rester

À la terrasse des cafés

Ben alors Novembre

Mais qu’est-ce qui t’a pris?

On croyait comprendre

Que tu serais joli

Qu’est-ce qu’on t’avait fait au fond

Pour que telle une chape de plomb

Tu t’abattes sur Paris

Pour nous plonger dans la nuit?

Et moi

J’ai les doigts qui piquent

J’ai si froid

Et comment j’explique

À mon bonhomme de six ans

Que là c’est le bon moment

Faut couper les roses maintenant

Pour qu’elles soient fortes au printemps

Ben alors Novembre

On fait quoi maintenant?

On reste dans nos chambres?

C’est ça?

T’es content?

Si t’aime pas qu’on rit, qu’on chante

Parce-que quelque chose te hante

N’en dégoûte pas les autres

Ce n’est pas de notre faute

S’il te plaît Novembre

Il faut dégager

Laisse un peu Décembre

Nous faire espérer

Va falloir qu’on panse nos peines

Et qu’on plante quelques graines

Pour qu’elles poussent doucement

Sur les ruines de nos trente ans

Et moi

J’ai les doigts qui piquent

J’ai si froid

Et comment j’explique

À mon bonhomme de six ans

Que là c’est le bon moment

Faut couper les roses maintenant

Pour qu’elles soient fortes au printemps

Car j’ai peur quand on voyage

J’ai peur juste pour un bagage

J’ai peur quand je prends un verre

J’ai peur quand je vois un concert

J’ai peur quand on voit un film

J’ai peur quand je chante des rimes

J’ai peur quand je suis tout seul

J’ai peur même quand j’suis pas tout seul

Novembre…

Novembre…

Ну тоді листопад

Ти хочеш зіграти тупого

Щоб ми зрозуміли

Це буде добре

Щоб ми бовталися

Завжди було літо

Щоб ми змогли залишитися

На тротуарі кафе

Ну тоді листопад

Але що в тебе прийшло?

Ми думали, що зрозуміли

Яка б ти була гарна

Що ми з тобою зробили в глибині душі

Так що як стяжка свинцю

Ви падаєте на Париж

Занурити нас у ніч?

І я

У мене сверблять пальці

мені так холодно

І як мені пояснити

До моєї шестирічної дитини

Зараз саме час

Треба зараз зрізати троянди

Бути сильним навесні

Ну тоді листопад

Що нам тепер робити?

Залишимося в наших кімнатах?

Це воно?

ти щасливий?

Якщо ти не любиш, щоб ми сміялися, співали

Тому що вас щось переслідує

Не заважайте іншим

Це не наша вина

Будь ласка, листопад

Ви повинні очистити

Залиште трохи грудня

дай нам надію

Нам доведеться вилікувати наші печалі

А давайте посадимо насіння

Щоб вони росли повільно

На руїнах наших тридцятилітніх

І я

У мене сверблять пальці

мені так холодно

І як мені пояснити

До моєї шестирічної дитини

Зараз саме час

Треба зараз зрізати троянди

Бути сильним навесні

Бо я боюся, коли ми подорожуємо

Я боюся тільки за багаж

Мені страшно, коли я випиваю

Я боюся, коли бачу концерт

Мені страшно, коли ми дивимося фільм

Мені страшно, коли я співаю вірші

Мені страшно, коли я зовсім одна

Мені страшно, навіть коли я не одна

Листопад…

Листопад…