Je ne sais pas - Oldelaf

Je n’sais pas, je n’sais pas

Je n’saurai jamais je crois

Je n’sais pas, je n’sais pas

Ce que tu attends parfois

Je n’sais pas, je n’sais pas

Mais est-ce que ça fait de moi

Pour autant, un mauvais gars?

Je n’sais pas, je n’sais pas

Si tu m’aimes seulement tu vois?

Je n’sais pas, je n’sais pas

Jusqu'à quand ça durera

Je n’sais pas.

Et je crois que j’aime ça !

Je n’sais pas, tous les mois, pourquoi tu me fais la gueule

Ça dure deux jours ou bien trois, moi bien sûr je me sens seul

Je n’sais pas, sachant ça, pourquoi tu t’agaces encore

Lorsque dans ces moments-là, je préfère rester dehors

Tu m’appelles, je rapplique.

J’essaie de te faire l’amour

Quelques blagues, quelques piques.

Tu me dis que je suis lourd

Ça me vexe, je bougonne.

Ça te touche, tu t’apitoies

On sourit, on pardonne.

Et la vie reprend comme ça

Je n’sais pas, chaque année, si tu trouves ça drôle ou quoi

Qu’on s’amuse à fêter le jour de notre première fois

Je t’emmène au restau' et pas n’importe lequel

Celui où bosse Margot, je la trouve vraiment trop belle

Tous les ans, c’est idem, moi je t’offre un parapluie

Toi tu boudes, tu te fermes, tu trouves mon cadeau moisi

Mais qu’importe, comme toujours, toi tu m’offres un truc que j’aime

Je m’sens con et je me dis que j’ferai mieux l’année prochaine

Les jours passent et défilent.

Ça commence à faire un bail !

Qu’on avance côte à côte, qu’on se cherche, qu’on se chamaille

Je crois bien qu’on s’habitue l’un à l’autre peu à peu

Que notre histoire temporaire commence à se prendre au jeu !

Aujourd’hui, je t’invite, je t’emmène à l’océan

Une balade à Combrit, toi tu râles à cause du temps

Tu te plains de n’avoir rien à te mettre en cadeau

Je te dis qu’un parapluie, ça c’est une idée d’cadeau

Я не знаю, я не знаю

Я ніколи не дізнаюся, напевно

Я не знаю, я не знаю

Те, чого іноді очікуєш

Я не знаю, я не знаю

Але це робить мене

Все-таки поганий хлопець?

Я не знаю, я не знаю

Якщо ти тільки любиш мене, бачиш?

Я не знаю, я не знаю

Як довго це триватиме

Я не знаю.

І я думаю, що мені це подобається!

Я не знаю, чому ти щомісяця мене дратуєш

Це триває два дні-три, звісно, ​​я почуваюся самотнім

Я не знаю, знаючи це, чому ти досі дратуєшся

У такі моменти я вважаю за краще залишатися на вулиці

Ти подзвони мені, я повернуся.

Я намагаюся займатися з тобою любов'ю

Кілька жартів, кілька піків.

Ти кажеш мені, що я важкий

Мене це ображає, бурчу я.

Це вас торкається, вам шкода

Посміхаємось, прощаємо.

І життя продовжується так

Не знаю, щороку вам це смішно чи що

Давайте весело відсвяткуємо день нашого першого разу

Я відведу тебе в ресторан і не будь-який

Той, де працює Марго, я вважаю, що вона справді занадто красива

Щороку одне й те саме, дарую тобі парасольку

Ти дуйся, ти мовчиш, ти знаходиш моє теперішнє запліснявіло

Але як би там не було, як завжди, ти подаруєш мені те, що мені подобається

Я відчуваю себе дурним і кажу собі, що наступного року зроблю краще

Дні минають і минають.

Це починає займати деякий час!

Що ми ходимо пліч-о-пліч, що ми шукаємо один одного, що ми сперечаємося

Мені здається, ми потроху звикаємо один до одного

Нехай наша тимчасова історія почне зростати!

Сьогодні я запрошую вас, я веду вас до океану

Гуляючи в Комбріті, ти стогнеш про погоду

Ви скаржитеся на те, що вам нічого не подарувати

Я кажу вам, що парасолька, це ідея подарунка