Молодые боги - Oddiss

МОЛОДЫЕ БОГИ

Когда молодыми мы были богами —

Нас не волновало, что станется с нами!

И в том, что мы делали — не сомневались,

Все двери — одна за другой — открывались!

Мы к солнцу летели, рискуя сгореть,

Рискуя прославиться — начали петь!

Мы смело ходили по самому краю —

И кто-то сорвался, решив, что летает…

И жизнь нас, бывало, на камни кидала;

И смерть нас, порою, в ночи стерегла…

Но утро в права свои снова вступало —

Развеяв покров и исчадия зла!

Любовь — в лоскуты — разрывала сердца нам,

И ненависть жгла наши души — в угли!

Мы были глухи к наказаньям и карам

И против течений мы плавать могли!

И если ты, ночью, не можешь заснуть;

И Ветром свободы полна твоя грудь, —

Ты выйди из дома, в ночи растворясь, —

Не зная, но чувствуя, и не боясь!

Ты вновь Молодых повстречаешь богов

И в Братство их светлое снова вольешься

И утром ты будешь к сраженью готов,

К тому, что обычно здесь «жизнью» зовется!

МОЛОДІ БОГИ

Коли молодими ми були богами —

Нас не хвилювало, що станеться з нами!

І в тому, що ми робили — не сомнівались,

Всі двері — одна за другою — відчинялися!

Ми до сонця летіли, ризикуючи згоріти,

Ризикуючи прославитись — почали співати!

Ми сміливо ходили по самому краю.

І хтось зірвався, вирішивши, що літає...

І життя нас, бувало, на камені кидала;

І смерть нас, часом, у ночі стерегла...

Але ранок у права свої знову вступало —

Розвіявши покрив і випадки зла!

Любов — у лоскути — розривала серця нам,

І ненависть палила наші душі — у вугіллі!

Ми були глухі до покарань і карів

І проти течій ми плавати могли!

І якщо ти, вночі, не можеш заснути;

І Вітром свободи сповнені твої груди, —

Ти вийди з дому, вночі розчиняючись,

Не зна, але відчуваючи і не боячись!

Ти знову Молодих зустрінеш богів

І в Братство їхнє світле знову увіллєшся

І вранці ти будеш до битви готовий,

До того, що зазвичай тут «життям» зветься!