Museu Rodin - Oddish

Uma tigela de saudade, em cada café da manhã

Tomo banho, troco roupa, vou no museu Rodin

Sento bem naquele banco onde não bate sol

Rabiscando monoblocos, ouvindo Snow Patrol

Machuca não ouvir teu sotaque centro-sul

Mas não posso ligar, nem buscá-la na facul

É o preço que eu pago pela minha babaquice

É o preço que eu pago pelas coisas que te disse

Ponteiros voam feito jatos, não amansa

Eu peso minha culpa e quase quebro uma balança

E meço minha vontade de mudar

Os aviões na rota dela tem que desviar (mas…)

Eu peso tua vontade de me dar perdão

São migalhas de uma sobremesa de limão

Daria tudo pra não ter que dar nada

Pra não sentir saudade com as luzes apagadas, sabe?

Refrão:

Mas ela não vai voltar, não vai voltar

Não vai voltar mais…

Aprendi o quanto pode ser nociva uma palavra

Não vou mais em Saturno, e olha que eu frequentava

Em cada abraço que me dava, mas fim do ciclo

E a gravidade pra mim, agora vale o triplo

Eu sei que fico bem, o tempo sempre vence

Mas não existe sequer, um dia que não pense

Nas espreguiçadas fartas, bocejos oito e trinta

Rascunhos de cartas, almoços toda quinta

Pra sempre sempre acaba, mas bem na nossa vez?

Meu erro pesa mais do que o bem que a gente se fez?

Mas eu sei o que fiz, o que eu menos queria

Quebrei a sintonia do único canal que eu via

Eu decolei meu ego e achei que não era ilícito

Mas junto com teu coração, fatiei meu espírito

Foda que eu nem tive intuito…

Seja feliz, mas não esquece que esse vacilão aqui te ama muito

Refrão:

Mas ela não vai voltar, não vai voltar

Não vai voltar mais…

Чаша туги на кожен сніданок

Приймаю душ, переодягаюся, йду в музей Родена

Я добре сиджу на тій лавці, де сонце не світить

Черкають моноблоки, слухають Snow Patrol

Мені боляче не чути твого середнього південного акценту

Але я не можу подзвонити чи забрати її в коледж

Це ціна, яку я плачу за свою дурість

Це ціна, яку я плачу за те, що я вам сказав

Вказівники летять, як реактивні літаки, не опускають

Я зважую свою провину і ледь не ламаю терези

І виміряти мою готовність змінюватися

Літаки на її маршруті повинні відхилятися (але...)

Я зважую твою готовність пробачити мене

Це крихти від лимонного десерту

Я б віддав усе, щоб нічого не віддавати

Тому я не сумую за тобою з вимкненим світлом, розумієш?

Приспів:

Але вона не повернеться, вона не повернеться

Не повернуся знову…

Я дізнався, наскільки слово може бути шкідливим

Я вже не їжджу на Сатурн, а раніше ходив

У кожному твоєму обіймі, але кінець циклу

А гравітація для мене тепер втричі вартує

Я знаю, що у мене все добре, час завжди перемагає

Але немає навіть дня, щоб я не думав

На повну тягнеться, позіхає вісім і тридцять

Чернетки листів, обіди щочетверга

Вічність завжди закінчується, але якраз наша черга?

Чи моя помилка важить більше, ніж добро, яке ми зробили одне для одного?

Але я знаю, що я зробив, чого найменше хотів

Я зламав мелодію єдиного каналу, який дивився

Я зняв своє его і подумав, що це не незаконно

Але разом із твоїм серцем я розрізав свій дух

Бля, я навіть не мав наміру...

Будьте щасливі, але не забувайте, що цей хитавець вас дуже любить

Приспів:

Але вона не повернеться, вона не повернеться

Не повернуся знову…