Behind the Castle Walls - October 31

The time was known medieval

When kings and queens did rule the land

But there were two with insane minds

And wickedness at hand

For deep within their castle

They sat and laughed while people died

They never cared for anyone

But others of their kind

For life we plead, real blood

We bleed from the pain

Rising up we knew we must

Now stop these evil ones

To break these chains and

Make our claim for revolution

She was the queen of endless love

And deemed the rich and classy whore

She romanced many in her bed

Amidst the sounds of war

The king, the greedy tyrant spent

All of his time watching poor men die

And no one dared get in his way

Or it would mean their lives

It is from our voice that we now demand

Our freedom from your pain

And we will fight and kill to bring justice

Back to our people once again!

There’s no longer independence

And without it we have no lives

So together now we will stand

And march and fight until you die

Kill!

Let us stand and kill!

Kill!

Behind the castle walls

Our pride was in our freedom

Which death would now reward

As a certain magic filled the hearts

Of our storming battle horde

For we felt as if in heaven

As our tattered armor shined

Yes, the poor were rising from their woes

To save our broken lives

Kill!

Let us stand and kill!

Kill!

Now we will attack!

Yes, the time had come for vengeance

For angered were us slaves

We had longed to storm the castle walls

And finally end their reign, end their reign…

We rode the path unto the bridge

That brought us to the gates

For our quest for peace had now begun

And death would lead the way, lead the way!

To the king and queen we now call

For you and your people all the same

We’ve suffered here now long enough

It’s time to end our pain!

As we slayed the guards in battle

We knew that it was time

For now beyond the castle walls

Sat the king and queen to die

And we brought our swords together

And our pride we did defend

As we beheaded all the wicked ones

Who’d never reign again

Yes, the chains were finally freed

And there for all the town to see

Were the heads of the king and queen

We’ve found peace

Час був відомий середньовіччям

Коли королі та королеви правили землею

Але було двоє з божевільним розумом

І зло під рукою

Для глибини їхнього замку

Вони сиділи і сміялися, поки люди вмирали

Вони ніколи ні про кого не дбали

Але інші в своєму роді

За життя ми благаємо, справжня кров

Ми спливаємо кров’ю від болю

Піднявшись, ми знали, що повинні

Тепер зупиніть цих злих

Щоб розірвати ці ланцюги і

Висловіть нашу вимогу про революцію

Вона була королевою нескінченного кохання

І вважалася багатою та класною повією

Вона заводила романи з багатьма у своєму ліжку

Серед звуків війни

Король, жадібний тиран провів

Весь свій час дивився, як помирають бідні люди

І ніхто не смів стати на його шляху

Або це означало б їхні життя

Саме від нашого голосу ми зараз вимагаємо

Наша свобода від вашого болю

І ми будемо боротися та вбивати, щоб відновити справедливість

Знову повертаємося до наших людей!

Більше немає незалежності

А без цього у нас немає життя

Тож тепер ми разом витримаємо

І маршируйте, і боріться, поки не помрете

вбити!

Давайте стояти і вбивати!

вбити!

За мурами замку

Нашою свободою була наша гордість

Яку смерть тепер винагородила б

Як певна магія наповнила серця

Нашої штурмової бойової орди

Бо ми почувались ніби на небі

Як сяяла наша пошарпана броня

Так, бідні піднімалися зі своїх бід

Щоб врятувати наші зламані життя

вбити!

Давайте стояти і вбивати!

вбити!

Зараз ми підемо в атаку!

Так, настав час помсти

Бо розгнівані були ми рабами

Ми жадали штурмувати стіни замку

І нарешті закінчити їхнє правління, закінчити їхнє правління…

Ми їхали стежкою до мосту

Це привело нас до воріт

Тому що наші пошуки миру почалися

А смерть би вела, вела!

До короля й королеви ми тепер звертаємося

Для вас і ваших людей однаково

Ми тут досить довго страждали

Настав час покінчити з нашим болем!

Як ми вбили охоронців у бою

Ми знали, що настав час

Поки що за мурами замку

Сиділи, щоб король і королева померли

І ми зібрали наші мечі разом

І нашу гордість ми захистили

Як ми відрубали голови всім злим

Хто ніколи більше не царюватиме

Так, ланцюги нарешті звільнилися

І там, щоб побачити все місто

Були голови короля та королеви

Ми знайшли спокій