Asleep in the Bracken - Obsequiae

Moss upwreathing petrichor

Broods becalmed evermore

Sleeping down misty corridor

(No one ever finds its door)

Among the moulting timbers

Threshing at the forest floor

I see all of thee

Where there was always

A doleful haunt presiding

Keeping all the secrets of the cairns

Vaulted boughs that score the air

Shelter birdsong and prayer

I know all of thee

Now here eyes are a thousand

Lifeless and descending stars

Adrift in the water, alone in her plight

Luminous spirit of a living light

Unnumbered brooks cut through the glade

Fragrant cedars of zephyrs swayed

As the shadows of autumn wane

And leaves contest to remain

Branches girded in ivy’s braid

By night the springs incandesce in jade

Мох, що обвиває петрихор

Виводки заспокоїлися назавжди

Спати в туманному коридорі

(Ніхто ніколи не знаходить її двері)

Серед линяючих дерев

Обмолот у лісовій підстилці

Я бачу вас усіх

Де завжди був

Скорбне переслідування головуючого

Зберігання всіх таємниць кернів

Склепінчасті гілки, що забивають повітря

Притулок спів птахів і молитва

Я знаю вас усіх

Тепер тут очей — тисяча

Неживі й низхідні зірки

Плаває у воді, самотня в її тяжкому становищі

Яскравий дух живого світла

Ненумеровані струмочки прорізають поляну

Гойдалися пахучі кедри зефірів

Як минають тіні осені

І залишає конкурс, щоб залишитися

Гілки, підперезані косою плюща

Вночі джерела запалюються в нефриті