Labirint - NXN

Утро, Луна, время вырвать из круга.

Трудно для нас.

Я будто снова один.

Сам себе и враг и кумир.

Людно, город, светофоры.

Ночью погаснут для нас.

Мы по встречной летим.

Нам не обмануть Labirint.

Снова нету выбора.

Я забываю имена.

Кто всё это выдумал?

(Куда именно?)

Повороты в никуда.

Если нету выхода.

Я забываю номера.

Дороги только для стимула.

По тропам Лунным и линиям.

Я теряю себя.

Мы явно тут все без ключей.

Стучимся в закрытые двери.

Время тратим, ради флейма и денег.

Среди правил ставим на исключения.

Суета, но снова пусто, отпускаем.

Пусть так, чувствам не чуждо.

Слово зима, я будто снова один.

Сам себе и враг и кумир.

Туман в глазах, ярко горят, слепят чужие огни.

Мы по встречной летим.

Нам не обмануть Labirint.

Снова нету выбора.

Я забываю имена.

Кто всё это выдумал?

(Куда именно?)

Повороты в никуда.

Если нету выхода.

Я забываю номера.

Дороги только для стимула.

По тропам Лунным и линиям.

Я теряю себя.

Нету панацеи, проблемы приходят волнами.

Нас выкинет на берег, мы просыпаемся сонными.

Находки для потери, нас засыпали вопросами.

Что на самом деле ждет нас за поворотами?

Ранок, Місяць, час вирвати із кола.

Важко нам.

Я ніби знов один.

Сам собі ворог і кумир.

Людно, місто, світлофори.

Вночі для нас згаснуть.

Ми зустрічною летимо.

Нам не обдурити Labirint.

Знову немає вибору.

Я забуваю імена.

Хто все це вигадав?

(Куди саме?)

Повороти у нікуди.

Якщо немає виходу.

Я забуваю номери.

Дороги лише стимулу.

По стежках Місячним та лініям.

Я втрачаю себе.

Ми явно тут усі без ключів.

Стукаємо в закриті двері.

Час витрачаємо, заради грошей і грошей.

Серед правил ставимо винятки.

Суєта, але знову пусто, відпускаємо.

Нехай так, почуттям не чуже.

Слово зима, я начебто знову один.

Сам собі ворог і кумир.

Туман у власних очах, яскраво горять, сліплять чужі вогні.

Ми зустрічною летимо.

Нам не обдурити Labirint.

Знову немає вибору.

Я забуваю імена.

Хто все це вигадав?

(Куди саме?)

Повороти у нікуди.

Якщо немає виходу.

Я забуваю номери.

Дороги лише стимулу.

По стежках Місячним та лініям.

Я втрачаю себе.

Нема панацеї, проблеми приходять хвилями.

Нас викине на берег, ми прокидаємось сонними.

Знахідки для втрати нас засипали питаннями.

Що насправді чекає на нас за поворотами?