Своя игра - Нуки

Нет пола, нету и потолка;

И крышу унесло в облака.

И завтра нет, и нету вчера —

Забей, у нас своя игра;

Забей, у нас своя игра!

Пусть кто-то ходит по головам.

Мир ради мира рвет пополам!

Но чтобы не поверить глазам —

Нельзя смотреть по сторонам;

Нельзя смотреть по сторонам!

Ничто не отбросит теней.

Нет ни единиц, ни нулей —

Людей нет и их королей;

Ни о чем не жалей, выдыхай!

Нет сильных и слабых долей;

Забей, — и играй тяжелей!

Ни правил, ни учителей…

Ни о чем не жалей —

Не жалей, и играй!

Издалека несётся река;

Плывет башка, и в ней музыка!

Изо всех дыр, из глаз искра —

Пора, у нас своя игра;

Пора, у нас своя игра!

Немає підлоги, немає і стелі;

І дах віднесло в хмари.

І завтра немає, і нема вчора —

Забий, у нас своя гра;

Забий, у нас своя гра!

Нехай хтось ходить по головах.

Мир заради миру рве навпіл!

Але щоб не повірити очам —

Не можна дивитися по сторонах;

Не можна дивитися по сторонах!

Ніщо не відкине тіней.

Немає ні одиниць, ні нулів —

Людей немає і їх королів;

Ні про що не шкодуй, видихай!

Немає сильних і слабких часток;

Забий, — і грай важче!

Ні правив, ні вчителів…

Ні про ніж не жалі —

Не жалій, і грай!

Здалеку мчить річка;

Пливе голова, і в неї музика!

З усіх дірок, з очей іскра

Час, у нас своя гра;

Час, у нас своя гра!