Вставай! - Ноль

Птицы над городом вьются.

Мутный рассвет дребезжит.

Головой в направленьи родного завода

Похмельный рабочий лежит.

Утро подарит свежесть

Взамен на прокуренный вечер

Нежно ласкает плечи

Юго-восточный ветер.

Вставай!

Вставай,

Ты увидишь Солнце.

Вставай!

Вставай,

Тебе станет теплей.

Вставай!

Вставай,

Ты увидишь небо.

Вставай!

Утро даст время подумать,

Утро очнуться даст время.

Утром увидишь рожденный зарей

Нежный розовый луч.

Сколько плевал я на Солнце.

Сколько плевал я на небо.

Солнце, обидевшись, спряталось,

И не встает из-за туч.

Ну, вставай!

Вставай,

Ты меня увидишь.

Вставай!

Вставай,

Ты согреешь меня.

Ну, вставай!

Вставай,

Ты меня услышишь.

Птахи над містом в'ються.

Мутний світанок деренчить.

Головою в напрямі рідного заводу

Похмільний робітник лежить.

Ранок подарує свіжість

Натомість на прокурений вечір

Ніжно пестить плечі

Південний вітер.

Вставай!

Вставай,

Ти побачиш Сонце.

Вставай!

Вставай,

Тобі стане тепліше.

Вставай!

Вставай,

Ти побачиш небо.

Вставай!

Ранок дасть час подумати,

Ранок прокинуться дасть час.

Вранці побачиш народжену зорю

Ніжний рожевий промінь.

Скільки плював я на Сонце.

Скільки плював я на небо.

Сонце, образившись, сховалося,

І не встає через хмар.

Ну, вставай!

Вставай,

Ти мене побачиш.

Вставай!

Вставай,

Ти зігрієш мене.

Ну, вставай!

Вставай,

Ти мене почуєш.