Мажорище - Ноль

То не небо заволакивает тучами

То не гром, не ураган средь неба ясного

Размажорилось галерище поганое

Разгалерись мажоры злополучные

Все тут ходют, важные да чинные

И персты их златом-серебром окованы

Днем и ночью их сумы-мешки набитые

В них товару завались самого разного,

А товары непростые, а заморские,

А дела то не простые, а мажорския,

А глаза да зубы хищные волчьи

Деловые родовитые

Дети сытые толстых родителей

Ворон выклюет вам жадные глазоньки

Лишь бы чадо родное не плакало

Лишь бы чадо родное насытилось

То не звон с колоколен доносится

Не листва то шуршит пожелтелая

Слышу стоны лишь да шорохи в ночи глухой

Это денежки текут рекою мутною

Пускай потною, черною да грязною

Хоть бы слезы в три ручья — было б толку ли Сняли рвань — теперь у всех рубахи новые

Только в баню забыли сходить

Дети сытые толстых родителей

Ворон выклюет вам жадные глазоньки

Лишь бы чадо родное не плакало

Лишь бы чадо родное насытилось

Кому есть на что, так те с жиру бесятся

В кабаках водку пьют, развлекаются

Со своими распутными девками

Со своими холуями

Со своими деловыми друзьями

Да со своими грязными деньгами

То не небо заволакивает тучами

То не гром, не ураган средь неба ясного

Размажорилось галерище поганое

То не небо затягує хмарами

То не гром, не ураган серед неба ясного

Розмажорилося галерище погане

Розгалерись мажори злощасні

Всі тут ходять, важливі та чинні

І пальці їх златом-сріблом оковані

Вдень і вночі їх суми-мішки набиті

У них товару завалися найрізноманітнішого,

А товари непрості, а заморські,

А справи то не прості, а мажорські,

А очі та зуби хижі вовчі

Ділові родовиті

Діти ситі товстих батьків

Ворон виклює вам жадібні очонки

Лише би чадо рідне не плакало

Лише би чадо рідне наситилося

То не дзвін з дзвонів доноситься

Не листя то шарудить пожовкла

Чую стогони лише так шорохи в ночі глухої

Це грошики течуть рікою каламутною

Нехай потною, чорною та брудною

Хоч би сльози в три струмки було б толку чи зняли рвань, тепер у всіх сорочки нові

Тільки в лазню забули сходити

Діти ситі товстих батьків

Ворон виклює вам жадібні очонки

Лише би чадо рідне не плакало

Лише би чадо рідне наситилося

Кому є на що, так ті з жиру бісться

У кабаках горілку п'ють, розважаються

Зі своїми розпусними дівками

Зі своїми холуями

Зі своїми діловими друзями

Так зі своїми брудними грошима

То не небо затягує хмарами

То не гром, не ураган серед неба ясного

Розмажорилося галерище погане