Граница, стоять! - Ноль

Солнце, жаркое солнце,

Ты еще не остыло.

Гордо шагают солдаты,

Глядя друг другу в затылок.

Солнце смотрит сурово,

В косую полоску столбы.

Словно, асфальт раскаленный

Ярко сверкают лбы.

Граница, стоять!

Граница, стоять!

Все тихо в лесу и в болоте,

Родина крепко спит.

Лишь на посту пограничник

Тихо зубами скрипит.

Граница, стоять!

Граница, стоять!

Вся страна, как на ладони

Под крылом самолета лежит.

Здесь нас никто не тронет,

Отсюда никто не сбежит.

Сонце, спекотне сонце,

Ти ще не охололо.

Гордо крокують солдати,

Дивлячись один одному в потилицю.

Сонце дивиться суворо,

Укосу смужку стовпи.

Немов асфальт розпечений

Яскраво сяють лоби.

Кордон, стояти!

Кордон, стояти!

Все тихо в лісі і в болоті,

Батьківщина міцно спить.

Лише на посту прикордонник

Тихо зубами скрипить.

Кордон, стояти!

Кордон, стояти!

Вся країна, як на долоні

Під крилом літака лежить.

Тут нас ніхто не троне,

Звідси ніхто не втече.