Шаг вверх - noa

Дождь

Как

Самая глупая речь

Стена

Комната ставни и сеть

Я закрыл дверь меня больше нет

Глаза рукой тебя больше нет

Только в старых механизмах покой

Стал

Частью осознанных дней

Кричать

Больно, но хочешь сильней

Этот огонь не покажет путь

Подожди тут, но меня забудь

Я не помню, что не выдумал

Снег по щекам легко

Я вычитаю любовь

Это не сон

Хотя ведь разницы ноль

Делишься не со мной

Нежно проводишь рукой

Грубое зеркало

И контуры в нем

Шаг вверх это кома

Самая глупая речь

Сколько же нам тут гореть

Я закрыл дверь, значит нас здесь нет

Если всё правда, то нас здесь нет

Только белый шум и голоса

Вновь

Медленно падаю вниз

Стена

Шепчет, что мир уже спит

Забывай все, даже лица

Если весь мир это игра

Я вижу лишь двоичный код

Дощ

Як

Найдурніша мова

Стіна

Кімната віконниці та мережа

Я зачинив двері мене більше немає

Очі рукою тебе більше нема

Тільки в старих механізмах спокій

Став

Частиною усвідомлених днів

Кричати

Боляче, але хочеш сильніше

Цей вогонь не покаже шлях

Почекай тут, але мене забудь

Я не пам'ятаю, що не вигадав

Сніг по щеках легко

Я віднімаю кохання

Це не сон

Але ж різниці нуль

Ділишся не зі мною

Ніжно проводиш рукою

Грубе дзеркало

І контури в ньому

Крок вгору це кома

Найдурніша мова

Скільки ж нам тут горіти

Я зачинив двері, значить нас тут немає

Якщо все правда, то нас тут немає

Тільки білий шум і голоси

Знову

Повільно падаю вниз

Стіна

Шепче, що світ уже спить

Забувай все, навіть обличчя

Якщо весь світ це гра

Я бачу лише двійковий код