Загадочная русская душа - Геннадий Гладков, Николай Караченцов

По струнам ходят пальцы не спеша,

Я в глубь себя, как в омут погружаюсь,

Мне кажется к тебе я приближаюсь,

Загадочная русская душа...

Загадочная русская душа,

В тебе сегодня песенная нежность,

А завтра безрассудная мятежность.

Так хороша ли ты, не хороша?

Так хороша ли ты, не хороша?

Рвану в отчаяньи на груди рубашку.

И ты открыта настежь, нараспашку,

Загадочная русская душа.

Загадочная русская душа -

Порой безумной радости источник,

То вдруг бываешь сумрачнее ночи,

Осенней безнадежностью дыша!

Осенней безнадежностью дыша,

Ты долго ль так продержишься?

Едва ли!

И снова мчишься в голубые дали,

Загадочная русская душа...

Загадочная русская душа,

Мне кажется к тебе я приближаюсь,

Я в глубь себя, как в омут погружаюсь,

Перебирая струны не спеша.

По струнах ходять пальці не поспішаючи,

Я в глибину себе, як у вир поринаю,

Мені здається до тебе я наближаюся,

Загадкова російська душа...

Загадкова російська душа,

У тобі сьогодні пісенна ніжність,

А завтра нерозважлива заколотність.

Така гарна ти, не хороша?

Така гарна ти, не хороша?

Рвану у відчаї на грудях сорочку.

І ти відкрита навстіж, навстіж,

Загадкова російська душа.

Загадкова російська душа -

Іноді шаленою радості джерело,

То раптом буваєш похмурішою за ніч,

Осінньою безнадійністю дихаючи!

Осінньою безнадійністю дихаючи,

Ти довго так протримаєшся?

Ледве!

І знову мчиш у блакитні дали,

Загадкова російська душа...

Загадкова російська душа,

Мені здається до тебе я наближаюся,

Я в глибину себе, як у вир поринаю,

Перебираючи струни не поспішаючи.