La fin d'un amour - Nicole Croisille

Mes souvenirs te cherchent au fond des jours

Et quelquefois, j’oublie le nom des jours

Je ne vis pas puisque tu vis sans moi

Toute la ville est séparée de moi

Je suis peut-être seule à regretter

Notre amour déchiré

Bientôt, le monde tournera sans nous

L’indifférence passera sur nous

Nous s’en aller avec les larmes aux yeux

Comment s’aimer quand on est moins que deux?

Qui nous dira pourquoi nos coeurs blessés

N’ont pas su se garder

Il est trop tard pour arrêter le temps

On ne peut plus redevenir avant

On ne peut pas recommencer amour, mon amour, mon amour

Je n’ai pas ceux qui n’existent plus

Ils ont même changé les noms des rues

Et tous ces gens qui nous donnaient les bras

Ces mêmes gens ne me connaissent pas

Et puis Paris qui vit sa vie sans nous

Et Paris qui s’en fou

Mes souvenirs te cherchent au fond des jours

Et quelquefois, j’oublie le nom des jours

Mais je ne trouve plus le nom des jours

Qu'à pauvre vieux soleil de fin d’amour

Un vieux soleil qui s'éclairait de toi

Et qui meurs devant moi

Mon amour

Мої спогади шукають тебе в глибині днів

І іноді я забуваю назву днів

Я не живу, тому що ти без мене

Усе місто віддалено від мене

Можливо, я єдиний, про кого шкодую

Наша розірвана любов

Скоро світ закрутиться без нас

Байдужість мине нас

Ми йдемо зі сльозами на очах

Як любити один одного, коли їх менше двох?

Хто нам скаже, чому болить серце

Не знав, як триматися

Час зупиняти вже пізно

Ми не можемо повернутися до раніше

Ми не можемо почати спочатку кохання, моя любов, моя любов

У мене немає тих, яких більше немає

Вони навіть змінили назви вулиць

І всі ті люди, які нас обіймали

Ці ж люди мене не знають

А потім Париж живе своїм життям без нас

І Паріс, якому байдуже

Мої спогади шукають тебе в глибині днів

І іноді я забуваю назву днів

Але я не можу знайти назви днів

Чим до кінця бідного старого кохання

На тебе світить старе сонце

І хто вмирає раніше мене

Моя любов