Vecchio frack - Nicola Arigliano

giunta mezzanotte, si spengono I rumori

Si spegne anche l’insegna di quell’ultimo caff.

Le strade son deserte, deserte e silenziose,

Un’ultima carrozza cigolando se ne va…

Il fiume scorre lento frusciando sotto I ponti,

La luna in splende cielo, dorme tutta la citt

Solo va… Un vecchio frac.

Ha un cilindro per cappello, due diamanti per gemelli,

Un bastone di cristallo, la gardenia nell’occhiello

E sul candido gilet… Un papillon… Un papillon di seta blu.

S’avvicina lentamente con incedere elegante.

Ha l’aspetto trasognato, malinconico ed assente,

Non si da dove vien… Ne dove va Di chi sar quel vecchio frac?

«Bonne nuit — Bonne nuit — Bonne nuit — Bonne nuit — Buonanotte»

Va dicendo ad ogni cosa: ai fanali illuminati,

Ad un gatto innamorato che randagio se ne va.

La-l la la La-l la la

опівночі звуки згасають

Згасає і знак тієї останньої кави.

Вулиці безлюдні, безлюдні й тихі,

Скрипить остання карета...

Річка повільно шурхотить під мостами,

Місяць на небі світить, все місто спить

Тільки йди... Старий фрак.

У нього циліндр, два діаманти для запонок,

Кришталева паличка, гарденія в петлиці

А на білому жилеті... Метелик... Синій шовковий метелик.

Він повільно підходить елегантною ходою.

Має мрійливий, меланхолійний і відсутній вигляд,

Ні, звідки воно береться ... Куди воно йде Чий це буде старий фрак?

"Bonne nuit - Bonne nuit - Bonne nuit - Bonne nuit - Goodnight"

Він говорить на все: на освітлені фари,

Закоханому коту, який віддаляється.

Ла-л-ля-ля-ля-ля-ля