House Carpenter - Nickel Creek

Well met, well met, said an old true love.

Well met, well met, said he.

I have just returned from the salt, salt sea.

And it’s all for the love of thee.

Come in, come in, my own true love,

And have a seat by me.

It’s been three-fourths of a long, long year,

Since together, we have been.

I can’t come in and I can’t sit down,

For I’ve only a moment’s time.

They say you’re married to a house carpenter,

And your heart will never be mine.

I could have married a King’s daughter, fair,

And she would have married me,

But I have forsaken her crowns of gold,

And it’s all for the love of thee.

Now you forsake your house carpenter,

And go along with me.

I’ll take you where the grass grows green.

On the banks of the deep blue sea.

Then she picked up a darlin’little babe,

And kisses, she gave it three.

Saying Stay right here, my dalrin’little baby,

And keep your pappa company.

They had not been on the ship two weeks,

I’m sure it was not three,

Till his true love began to weep and to mourn,

And she wept most bitterly.

Sayin': Are you weepin’for my silver and my gold.

Sayin': Are you weepin’for my store?

Or are you weepin’for your house carpenter,

Whose face you’ll never see no more?

A curse, a curse to the sailor, she cried.

A curse, a curse, she swore.

You robbed me of my darlin’little babe,

That I shall never see no more.

They had not been on the ship three weeks,

I’m sure it was not four,

When there came a leak in the bottom of the ship,

And sank them for to rise no more.

Добре зустрілися, добре познайомилися, сказала стара справжня любов.

Добре зустріли, добре зустріли, сказав він.

Я щойно повернувся із солоного, солоного моря.

І це все заради любові до вас.

Заходь, заходь, моя власна справжня любов,

І сідайте біля мене.

Минуло три чверті довгого, довгого року,

Відтоді ми разом.

Я не можу увійти і не можу сісти,

Бо я маю лише хвилину часу.

Кажуть, що ви одружені з домашнім столяром,

І твоє серце ніколи не буде моїм.

Я міг би одружитися з дочкою короля, справедливою,

І вона б вийшла за мене заміж,

Але я покинув її золоті корони,

І це все заради любові до вас.

Тепер ти покидаєш свого домашнього столяра,

І йди разом зі мною.

Я відведу тебе туди, де зеленіє трава.

На берегах глибокого синього моря.

Потім вона взяла дорогу малечу,

І поцілунків, вона дала це три.

Говорячи "Залишайся тут, моя міла, дитинко,

І складай компанію татові.

Вони не були на кораблі два тижні,

Я впевнений, що це було не три,

Поки його справжнє кохання не почало плакати й сумувати,

І найгірше заплакала.

Говоріть: Ви плачете за моїм сріблом і моїм золотом?

Sayin': ти плачеш за моїм магазином?

Або ви плачете за своїм домашнім столяром,

Чиє обличчя ти більше ніколи не побачиш?

Прокляття, прокляття для моряка, — кричала вона.

Прокляття, прокляття, — клялася вона.

Ти вкрав у мене мою любу малечу,

Що я більше ніколи не побачу.

Вони не були на кораблі три тижні,

Я впевнений, що це було не чотири,

Коли стався витік у дні корабля,

І потопив їх, щоб більше не підніматися.