Green And Gray - Nickel Creek

I’m in a room full of people, hanging on one person’s breath.

We would all vote him most likely to be loved to death.

I hope he still wants it, but it might remind him of when,

he aimed for the bulls eye and hit it nine times out of ten.

That one time his hand slipped, and I saw the dart sail away.

I don’t know where it landed, but I’m guessing between green and gray.

We thought nothing of it, but it still haunts him like a ghost.

With all eyes upon him, except two that matter the most.

He says «Green is the color everyone sees al around me.

Gray is the color I see around her, and she’s just a blur.»

The more the corwd cheers, the less I can hear

and they don’t really care what I play.

It might be for her.

But for now it’s between green and gray.

We paid and we cheered.

Now we’re gone and to us that feels right.

But for him every one of those evenings turns into a night.

With another hotel room where he lays awake to pretend

that he’s doing fine with his notebook and discman for friends.

He says «Green is the color everyone sees al around me.

Gray is the color I see around her, and she’s just a blur.»

Night after night what I hear, what I write fills the room

and my head starts to sway.

It might be for her,

but for now it’s between green and gray.

I want you to love me, he whispers, unable to speak.

And he wonders aloud why feelings so strong make the body so weak.

Then he awoke.

Now he’s scared to death somebody heard.

If it was you, and you know her, please don’t say a word.

Я перебуваю в кімнаті, повній людей, зависаю на диханні однієї людини.

Ми всі б проголосували, щоб він, швидше за все, був коханий до смерті.

Сподіваюся, він усе ще цього хоче, але це може нагадати йому про те, коли,

він цілився в яблочко й влучив дев’ять разів із десяти.

Одного разу його рука вислизнула, і я бачив, як дротик відплив.

Я не знаю, де він приземлився, але я вгадую між зеленим і сірим.

Ми не думали про це, але це досі переслідує його, як привид.

Усі погляди на нього, окрім двох, які мають найбільше значення.

Він говорить: «Зелений — це колір, який усі бачать навколо мене.

Сірий — колір, який я бачу навколо неї, а вона — просто розмиття».

Чим більше дружні вітання, тим менше я чую

і їм байдуже, що я граю.

Це може бути для неї.

Але поки що це між зеленим і сірим.

Ми заплатили і ми вболівали.

Тепер ми пішли, і це здається нам правильним.

Але для нього кожен із тих вечорів перетворюється на ніч.

З іншим готельним номером, де він не спить, прикидаючись

що у нього все добре зі своїм ноутбуком і диском для друзів.

Він говорить: «Зелений — це колір, який усі бачать навколо мене.

Сірий — колір, який я бачу навколо неї, а вона — просто розмиття».

Те, що я чую, те, що пишу, заповнює кімнату вночі

і моя голова починає хитатися.

Це може бути для неї,

але поки що це між зеленим і сірим.

Я хочу, щоб ти мене любив, — шепоче він, не вміючи говорити.

І він вголос дивується, чому настільки сильні почуття роблять тіло таким слабим.

Потім він прокинувся.

Тепер він до смерті наляканий, що хтось почув.

Якщо це були ви, і ви знаєте її, будь ласка, не кажіть ні слова.