Ревнивая - нежность на бумаге

Я не верю в просто дружбу,

Если кто-то с нами рядом.

Прикасается к тебе

И задевает своим взглядом,

Просит проводить до дома,

На корабликах кататься,

И мол, что в этом такого?

Мы же можем так общаться...

Не-ет, нее-ет, ты прости, я точно знаю,

Такой дружбы не бывает,

Не-ет, нее-ет, увы, оо-о.

Помню я тот странный вечер,

Когда леди настояла

На ужасно поздней встрече,

Мол, к дневной не успевала.

Оглянись - уже на шее,

Как пришла, уйти не хочет.

Отказать же не умея,

Ты остался с ней до ночи.

Не-ет, нее-ет, ты прости, я точно знаю,

Такой дружбы не бывает,

Не-ет, нее-ет, увы, оо-о.

Я не верю в просто дружбу,

Если кто-то с нами рядом.

Прикасается к тебе

И задевает своим взглядом,

Просит проводить до дома,

На корабликах кататься,

И мол, что в этом такого?

Мы же можем так общаться...

Я не вірю у просто дружбу,

Якщо хтось із нами поряд.

Торкається тебе

І зачіпає своїм поглядом,

Просить проводити додому,

На корабликах кататися,

І мовляв, що у цьому такого?

Ми ж можемо так спілкуватися.

Не-є, не-є, ти вибач, я точно знаю,

Такої дружби не буває,

Не-є, не-є, на жаль, оо-о.

Пам'ятаю я той дивний вечір,

Коли леді наполягла

На жахливо пізній зустрічі,

Мовляв, до денної не встигала.

Оглянься - вже на шиї,

Як прийшла, піти не хоче.

Відмовити ж не вміючи,

Ти залишився з нею до ночі.

Не-є, не-є, ти вибач, я точно знаю,

Такої дружби не буває,

Не-є, не-є, на жаль, оо-о.

Я не вірю у просто дружбу,

Якщо хтось із нами поряд.

Торкається тебе

І зачіпає своїм поглядом,

Просить проводити додому,

На корабликах кататися,

І мовляв, що у цьому такого?

Ми ж можемо так спілкуватися.