The Anatomy of Disgust - Near Death Condition

Disgust comes with the awareness of unhappiness

Turning this life into an annex of Hell

Universal disease for which there is no cure

Without causality, we must accept it

As a negative miracle

For all human beings are deeply unhappy

But blind, most of us cannot see this obviousness

And nothing can stop us from bleeding

In our delightful quest for absolute despair

And even our superhuman disregards

And our revulsions

Our armour of disdain, the height of despair

Are futile in face of the agony of existence

That millennia of dogma have tried to erase

We have forged God without and reserve of energy

Anthropomorphic projection of our anemia

Poor and puny picture without interest

In which no-one could recognize himself

For it is the Devil who resembles us

Lord of war, intelligent and petty

But arousing our disgust, men hate

And repudiate him

They recognize themselves in him too much

To praise him

No prayer is addressed to the Devil

And he has no altar

For worshiping him would be praising

Ourselves introspectively

He is the evidence and reality is not

An object of worship

But dressed in black, he is mourning

Our lives and virtues

The air of the creator’s sin is unbreathable

For despair and evil are everywhere in the heart of men

Everything disgusts me, men, life, this world

Everything disgusts me but the salutary death

Відраза приходить із усвідомленням нещастя

Перетворення цього життя на прибудову пекла

Універсальна хвороба, від якої немає ліків

Без причинно-наслідкових зв’язків ми мусимо прийняти це

Як негативне диво

Бо всі люди глибоко нещасні

Але сліпі, більшість з нас не бачить цієї очевидності

І ніщо не може зупинити нас від кровотечі

У наших чудових пошуках абсолютного відчаю

І навіть наші надлюдські зневаги

І наші відрази

Наш обладунок зневаги, верх відчаю

Вони марні перед агонією існування

Ці тисячоліття догм намагалися стерти

Ми викували Бога без і запасу енергії

Антропоморфна проекція нашої анемії

Погана і нікчемна картинка без інтересу

У якому ніхто не міг впізнати себе

Бо це диявол, який схожий на нас

Володар війни, розумний і дрібний

Але викликаючи у нас огиду, чоловіки ненавидять

І відмовитися від нього

Вони занадто багато впізнають себе в ньому

Щоб похвалити його

Жодна молитва не звернена до диявола

І в нього не вівтаря

За те, що поклонятися йому було б вихваляти

Ми інтроспективно

Він є доказом, а реальність ні

Об’єкт поклоніння

Але, одягнений у чорне, він сумує

Наше життя і чесноти

Повітря гріха творця не дихати

Бо відчай і зло всюди в серцях людей

Мені все гидко, чоловіки, життя, цей світ

Мені все гидко, окрім рятівної смерті