Expecting Putrefaction - Near Death Condition

Every day, every step closer to death

I strive to annihilate any trace of humanity in me

To find the end of my existence

Without the morbid delusion of a meaning in life

Trying to find a meaning in this existence

You’ve obscured your inner spiritual light

Devoting yourselves to the flesh worship

Refusing the finiteness and the decrepitude of the body

Just caring about what’s superficial and perishable

You’ve moved away from the brilliant mystical path

Sinking into the depths of ephemeral pleasures

Instead of developing the absolute divine knowledge

But what will remain of this sanctuary of vice

Of this vile body on the blessed day of our death?

I can tell you.

A stinking putrefying carcass

A lifeless body as insignificant as wastes

I hate this sick and suffering body that withers day after day

Creature in decline that has been disposed by God

Prison for the spirit tamed by the weakest animal impulses

Insult to the greatness and limitlessness of the Universal One

Every human’s death is enjoyable

The seeing of this putrefied carrion comforts me

In the idea of the absolute nonsense of existence

And the need of releasing my spirit from this mortal shell

Кожен день, кожен крок ближче до смерті

Я намагаюся знищити будь-який слід людяності у собі

Щоб знайти кінець мого існування

Без хворобливого оману сенсу життя

Намагаючись знайти сенс у цьому існуванні

Ви затьмарили своє внутрішнє духовне світло

Присвятіть себе поклонінню плоті

Відмова від кінцевості й старості тіла

Просто дбати про те, що поверхневе і швидко псується

Ви відійшли від блискучого містичного шляху

Занурення в глибини ефемерних насолод

Замість того, щоб розвивати абсолютне божественне знання

Але що залишиться від цього святилища пороку

Про це мерзенне тіло в благословенний день нашої смерті?

Я можу вам сказати.

Смердюча гнильна туша

Неживе тіло, таке ж незначне, як відходи

Я ненавиджу це хворе й стражденне тіло, яке в’яне день за днем

Істота в занепаді, яку розпорядив Бог

В’язниця для духу, приборканого найслабшими тваринними поривами

Образа величі та безмежності Всесвітнього

Смерть кожної людини приємна

Бачити цю гнилу падаль мене втішає

В ідеї абсолютної безглуздості існування

І потреба звільнити мій дух із цієї смертної оболонки