Мент - Не будите спящих

Вася!

Ты куда пошел?

Это песня о любви к правоохранительным органам!

Метка на груди, стоит, может, не нравится бит.

Может, жена не дала или тогда с бодуна...

Видно, ведь умный мужик, пробка в бутылке стоит.

Дырка, чтоб дуть из нее, тема забита давно.

Это такой аппарат, курят голландский табак.

Тихо, чего говоришь, стремно - не спрашивай, слышь!

Я разгоняюсь с него, мент лишь нахмурил лицо.

Может, братуха, курнешь?

Это законно, ну что ж?

"Слышишь, товарищ, постой, я же не дурень такой.

Я твою тему просек." Я же быстрей наутек.

Мент оказался больной, он же помчался за мной.

Быстро меня он поймал, пузом к обрыву прижал.

Мент, я не вор, не бандит, нет - я обычный мужик.

Бобик несется за мной, вот я уже под статьей.

Быстро меня раскусил, жизнь босоты погубил.

Слышишь, шифруйся пацан.

Прячь от ментов свой карман.

Слышишь, мусор - не гони!

Ты путаешь берега!

Дешевые понты точно не для меня!

Тебе звезды на плечо, мне в клеточку небеса.

Смело допрос ведешь с помощью утюга.

Думаешь выбить у меня имена барыг?

Босоту местную сроком пугаешь зря!

Ребра считая дубиналом, мне говоришь:

"На волю отпущу, дай только адреса".

На допросе применял дубиналы, утюги.

Мне же трудно говорить, разожми наручники.

Тебе правду расскажу - все, как было.

Покажу:

Где растил, садил, косил... Ты пойми, я не купил.

Чтобы в жизни не болеть, дед покойный нагадал.

Лишь периодически пью завар из чудо-трав.

С детства у меня гастрит, иногда болит спина -

Говорю и понимаю: "круто понесло меня".

Только ты не суди, босоту не сади!

Судьбинушку мою юную не губи!

На районе у тебя разбои-грабежи.

Слышишь, мусор - не гони, на волю отпусти!

Слышь!

Будь человеком!

Отпусти!

Слышишь, мусор - не гони!

Ты путаешь берега!

Дешевые понты точно не для меня!

Тебе звезды на плечо, мне в клеточку небеса.

Смело допрос ведешь с помощью утюга.

Думаешь выбить у меня имена барыг?

Босоту местную сроком пугаешь зря!

Ребра считая дубиналом, мне говоришь:

"На волю отпущу, дай только адреса".

Слышишь, мусор - не гони!

Ты путаешь берега!

Дешевые понты точно не для меня!

Тебе звезды на плечо, мне в клеточку небеса.

Смело допрос ведешь с помощью утюга.

Думаешь выбить у меня имена барыг?

Босоту местную сроком пугаешь зря!

Ребра считая дубиналом, мне говоришь:

"На волю отпущу, дай только адреса".

Родину-мать свою не забудем!

Ведь мы - беларусы!

Мы - мирные люди.

Зачем же тогда так жестоки законы?

На каждого третьего дядя в погонах.

Слышишь, мусор - не гони!

Ты путаешь берега!

Дешевые понты точно не для меня!

Тебе звезды на плечо, мне в клеточку небеса.

Смело допрос ведешь с помощью утюга.

Думаешь выбить у меня имена барыг?

Босоту местную сроком пугаешь зря!

Ребра считая дубиналом, мне говоришь:

"На волю отпущу, дай только адреса".

Вася!

Ти куди пішов?

Це пісня про любов до правоохоронних органів!

Мітка на грудях, стоїть, може, не подобається біт.

Може, дружина не дала або тоді з бодуна...

Мабуть, розумний мужик, пробка в пляшці стоїть.

Дірка, щоб дмухати з неї, тема забита давно.

Це такий апарат, який палять голландський тютюн.

Тихо, чого говориш, стрімко – не питай, чуєш!

Я розганяюся з нього, мент лише насупив обличчя.

Може, братко, курнеш?

Це законно, ну що ж?

Чуєш, товаришу, стривай, я ж не дурень такий.

Я твою тему просік." Я ж швидше навтік.

Мент виявився хворим, він же помчав за мною.

Швидко мене він упіймав, пузом до урвища притиснув.

Мент, я не злодій, не бандит, ні – я звичайний мужик.

Бобик мчить за мною, ось я вже під статтею.

Швидко мене розкусив, життя босоти занапастив.

Чуєш, шифруйся пацан.

Ховай від ментів свою кишеню.

Чуєш, сміття – не чекай!

Ти плутаєш береги!

Дешеві понти не для мене!

Тобі зірки на плече, мені в клітку небеса.

Сміливо допит ведеш за допомогою праски.

Думаєш вибити у мене імена бариг?

Босоту місцеву терміном лякаєш даремно!

Ребра вважаючи дубиналом, мені кажеш:

"На волю відпущу, дай лише адреси".

На допиті застосовував дубінали, праски.

Мені ж важко говорити, розтисніть кайданки.

Тобі правду розповім – все, як було.

Покажу:

Де ростив, садив, косив... Ти зрозумій, я не купив.

Щоб у житті не хворіти, дід покійний нагадав.

Лише періодично п'ю завар із чудо-трав.

З дитинства у мене гастрит, іноді болить спина.

Кажу та розумію: "круто понесло мене".

Тільки ти не суди, босоту не сідай!

Долю мою юну не губи!

На районі в тебе розбої-грабунки.

Чуєш, сміття – не чекай, на волю відпусти!

Чуєш!

Будь людиною!

Відпусти!

Чуєш, сміття – не чекай!

Ти плутаєш береги!

Дешеві понти не для мене!

Тобі зірки на плече, мені в клітку небеса.

Сміливо допит ведеш за допомогою праски.

Думаєш вибити у мене імена бариг?

Босоту місцеву терміном лякаєш даремно!

Ребра вважаючи дубиналом, мені кажеш:

"На волю відпущу, дай лише адреси".

Чуєш, сміття – не чекай!

Ти плутаєш береги!

Дешеві понти не для мене!

Тобі зірки на плече, мені в клітку небеса.

Сміливо допит ведеш за допомогою праски.

Думаєш вибити у мене імена бариг?

Босоту місцеву терміном лякаєш даремно!

Ребра вважаючи дубиналом, мені кажеш:

"На волю відпущу, дай лише адреси".

Батьківщину-мати свою не забудемо!

Адже ми – білоруси!

Ми – мирні люди.

Навіщо ж тоді такі жорстокі закони?

На кожного третього дядько у погонах.

Чуєш, сміття – не чекай!

Ти плутаєш береги!

Дешеві понти не для мене!

Тобі зірки на плече, мені в клітку небеса.

Сміливо допит ведеш за допомогою праски.

Думаєш вибити у мене імена бариг?

Босоту місцеву терміном лякаєш даремно!

Ребра вважаючи дубиналом, мені кажеш:

"На волю відпущу, дай лише адреси".