Не беда разлука - Наталия Власова

С кем-то солнца мало,

С кем-то неба,

С кем-то тесно, и мал океан,

Ну, а мне с тобою хватит сердца

Того, что поёт весь день.

Не беда разлука,

Если ты мне веришь,

Если знаешь точно, что люблю.

А по половинкам душу не согреешь,

Если не веришь — я спою.

С кем-то солнца мало,

С кем-то неба,

С кем-то тесно, и мал океан,

Ну, а мне с тобою хватит сердца

Того, что поёт весь день.

Твои дни покоя

Заберу с собою я,

Тебе будет жалко — ты берёг их.

Может, счастье мерится

Тем, что на два делится

Даже одиночество на двоих.

С кем-то солнца мало,

С кем-то неба,

С кем-то тесно, и мал океан,

Ну, а мне с тобою хватит сердца

Того, что поёт весь день.

С кем-то солнца мало,

С кем-то неба,

С кем-то тесно, и мал океан,

Ну, а мне с тобою хватит сердца

Того, что поёт…

Того, что поёт…

С кем-то солнца мало,

С кем-то неба,

С кем-то тесно, и мал океан,

Ну, а мне с тобою хватит сердца

Того, что поёт весь день…

З кимось сонця мало,

З кимось неба,

З кимось тісно, ​​і мал океан,

Ну, а мені з тобою вистачить серця

Того, що співає цілий день.

Не біда розлука,

Якщо ти мені віриш,

Якщо знаєш, що люблю.

А по половинкам душу не зігрієш,

Якщо не віриш — я заспіваю.

З кимось сонця мало,

З кимось неба,

З кимось тісно, ​​і мал океан,

Ну, а мені з тобою вистачить серця

Того, що співає цілий день.

Твої дні спокою

Заберу з собою я,

Тобі буде шкода—ти берег їх.

Може, щастя міряється

Тим, що на два ділиться

Навіть самотність на двох.

З кимось сонця мало,

З кимось неба,

З кимось тісно, ​​і мал океан,

Ну, а мені з тобою вистачить серця

Того, що співає цілий день.

З кимось сонця мало,

З кимось неба,

З кимось тісно, ​​і мал океан,

Ну, а мені з тобою вистачить серця

Того, що співає...

Того, що співає...

З кимось сонця мало,

З кимось неба,

З кимось тісно, ​​і мал океан,

Ну, а мені з тобою вистачить серця

Того, що співає весь день.