Krakowski Spleen - Natalia Przybysz

Chmury wiszą nad miastem

Ciemno i wstać nie mogę

Naciągam głębiej kołdrę

Znikam, kulę się w sobie

Powietrze gęste i lepie

Wilgoć osiada na twarzach

Ptak smętnie siedzi na drzewie

Leniwie pióra wygładza

Poranek przechodzi w południe

Bezwładnie mijają godziny

Czasem zabrzęczy mucha

W sidłach pajęczyny

A słońce wysoko, wysoko

Świeci pilotom w oczy

Ogrzewa niestrudzenie

Zimne niebieskie przestrzenie

Czekam na wiatr, co rozgoni

Ciemne skłębione zasłony

Stanę wtedy na «Raz!»

Ze słońcem twarzą w twarz (x2)

Ulice mgłami spowite

Toną w ślepych kałużach

Przez okno patrzę znużona

Z tęsknotą myślę o burzy

A słońce wysoko, wysoko

Świeci pilotom w oczy

Ogrzewa niestrudzenie

Zimne niebieskie przestrzenie

Czekam na wiatr, co rozgoni

Ciemne skłębione zasłony

Stanę wtedy na «Raz!»

Ze słońcem twarzą w twarz (x3)

Над містом нависли хмари

Темно і не можу встати

Затягую ковдру глибше

Я зникаю, стискаюся в собі

Повітря густе і краще

Волога тече по обличчях

Пташка сумно сидить на дереві

Він ліниво розгладжує пір'я

Ранок змінюється на полудень

Проходять години

Іноді пролунає муха

У пастці павутиння

А сонце високо-високо

Світиться в очах пілотів

Гріє невтомно

Холодні сині простори

Чекаю, поки вітер прожене

Темні складені штори

Тоді я виступаю за "Раз!"

З сонцем віч-на-віч (x2)

Вулиці оповиті туманом

Тонуть у сліпих калюжах

Втомлено дивлюся у вікно

Я прагну грози

А сонце високо-високо

Світиться в очах пілотів

Гріє невтомно

Холодні сині простори

Чекаю, поки вітер прожене

Темні складені штори

Тоді я виступаю за "Раз!"

З сонцем віч-на-віч (x3)