Frühling - Nargaroth

Es klaget die Lerche ihr' Hoffnungssang

Der alte Schmerzen vergessen macht

Ich lausche in Tränen dem Frühlingsklang

Der Liebe nach tief-kühler Nacht

Der Krähen Klage dringt nicht an mein Ohr

Ich riß es aus meinem klagend' Gewissen

Ich mordete alle Schatten hinfort

Die einst mich in Abgründe rissen

Auch hab ich das blut-rost'ge Messer

Wohl unterm Kirschbaum vergraben

Und habe den Dämon der Rache

In meinen Träumen erschlagen

Auf daß es in seinen Wurzeln warm

Gleich ei’m toten Kinde schlafe

Und nicht erwecke ein alt — gestr’gen Harm

Mit dem ich die jung' Liebe strafe

Es fallen die Blüten der Kirschen

Wie weiße Tränen auf mich herab

Zum Zeichen als ob ich nun wäre

Erweckt aus dem Schlaf in feucht-kaltem Grab

Жайворон сумує над своєю піснею надії

Це робить старі болі забутими

Я в сльозах слухаю весни

Про кохання після глибокої прохолодної ночі

Воронячий лемент не доходить до моїх вух

Я зірвав його зі свого жалібного сумління

Я вирізав усі тіні

Це колись зірвало мене в прірву

У мене також є іржавий ніж

Мабуть, під вишнею поховали

І мати демона помсти

Убитий уві сні

Хай буде тепло в корені

Спи як мертва дитина

І не буди старе - вчорашнє зла

Яким караю молоде кохання

Падають вишні

Як білі сльози на мене падають

Як знак, ніби я зараз

Прокинувся від сну в холодній вогкій могилі