We Carry the Feeling - Nana Grizol

Search through the sky for a sign or a simple suggestion

I waited all night but I was fast asleep when it knocked upon my door

It gets lonely here when it’s just me and my questions

Jetsam in the ether, pulsar’s pull not drawing anymore

I remember it like yesterday

I thought that you were lovely I just didn’t know what to say

There’s all these protocols that get in the way

We were on the edge of seventeen

All we knew to say were things we didn’t mean

I still impressed you with my wit it seemed

I learned so much from magazines and television

About how men relate through rules to tell them how

And oh I saw the signals with precision

The moments when our habits faltered

Omens of desires unhaltered

It wasn’t long 'til we were sharing beds

With different dressings on the dreams appearing in our heads

I wanted a lover you a brother instead

Either way these things were hard to name

Never quite knowing did we feel the same

After a while all I could feel was shame

Stef she said I shouldn’t see you anymore

Clyde he tried to call me on the phone — to say —

Some loves are labors lost oh but I’m never sure

There’s nothing they could say that made me

Ever really want to be alone

And I felt a funny face, was a worthless waste, caught a hopeless case

For sweet boys on sweaty days, don’t know what we craved, it remains unspoken

The longing outlived the place, our artistic taste, it outlived the clothes we

wore

When I feel uncertain now, I remember how we carry the feeling

But those were stories we saved for dark

That lost the plot before the bending arc

Except once when we were drunk and then you hit me hard

And so I faded to a distant star

In the brightest company but everything was so far

Thinking lifetimes pass us, gaseous, things just stay as they are

I tried to chalk it up to expectation

Or believe that what I wanted was just wrong

But now I better understand assimilation

I closed ranks among the ones who felt I

Never quite belonged among them

And I felt a funny face, was a worthless waste, caught a hopeless case

For sweet boys on sweaty days, don’t know what we craved, it remains unspoken

The longing outlived the place, our artistic taste, it outlived the clothes we

wore

When I feel uncertain now, I remember how we carry the feeling

Шукайте в небі знак чи просту пропозицію

Я чекав цілу ніч, але міцно спав, коли він постукав у мої двері

Тут самотно, коли лише я і мої питання

Джетсам в ефірі, пульсар більше не тягне

Пам’ятаю, ніби вчора

Я думав, що ти чудовий, я просто не знав, що сказати

Є всі ці протоколи, які заважають

Ми були на межі сімнадцяти

Все, що ми вміли сказати, це те, чого не мали на увазі

Здавалося, я все ще вразив вас своєю дотепністю

Я багато чого навчився з журналів і телебачення

Про те, як чоловіки взаємодіють через правила, щоб розповісти їм, як

І я бачив сигнали з точністю

Моменти, коли наші звички похитнулися

Прикмети бажань безперешкодно

Минуло зовсім небагато часу, поки ми не поділилися ліжками

З різними одягами на сни, які з’являються в нашому голові

Я бажав закоханого, щоб ти натомість був братом

У будь-якому випадку ці речі було важко назвати

Ніколи не знаючи, ми відчували те саме

Через деякий час я відчув лише сором

Стеф, вона сказала, що я більше тебе не побачу

Клайд, він намагався зателефонувати мені по телефону — сказати —

Деякі кохання – це втрачені праці, але я ніколи не впевнений

Вони не могли сказати нічого, що змусило мене

Завжди хочеться бути на самоті

І я відчув смішне обличчя, був марним марнотратством, спіймав безнадійну справу

Для милих хлопців у пітні дні, не знаю, чого ми прагнемо, це залишається невисловленим

Туга пережила місце, наш художній смак, вона пережила одяг, який ми

носив

Коли я не впевнений зараз, я пригадую, як ми несемо це почуття

Але це були історії, які ми зберегли для темряви

Що втратило сюжет перед дугою вигину

За винятком одного разу, коли ми були п’яні, а потім ти сильно вдарив мене

І так я згас до далекої зірки

У найсвітлішій компанії, але все було поки що

Мислення, що життя проходить мимо нас, газоподібне, все залишається таким, як є

Я намагався зарахувати це за очікування

Або вірити, що те, що я бажав, було неправильним

Але тепер я краще розумію асиміляцію

Я зімкнув ряди серед тих, хто мене відчув

Ніколи не належав до їх числа

І я відчув смішне обличчя, був марним марнотратством, спіймав безнадійну справу

Для милих хлопців у пітні дні, не знаю, чого ми прагнемо, це залишається невисловленим

Туга пережила місце, наш художній смак, вона пережила одяг, який ми

носив

Коли я не впевнений зараз, я пригадую, як ми несемо це почуття