Закат - Нагора

все что я хочу это лишь дожить до завтра

открыть глаза, а в них полны полно азарта

прошу немного фарта и по возможности

я грешен господи, но ты грехи мне отпусти

я прочитаю исповедь я не из тех кто носом вниз повис

моя душа поет соловьиный свист набис

ведь быть самим собой

себе позволить может в наше время не любой

за нас решают нам на гражданке жить мешают

в место зарплаты на продукты цены повышают

страна большая мол завтра новых вырастем

народ прощает, но душа народа не простит

мать сына провожает и по нему грустит

она не знает что он уже не навестит

и боже упаси услыхать такие вести

сын летит домой на тюльпане грузом 200

все что я хочу пережить закат (пережить закат)

но в моей судьбе нет пути назад

и если кроме шуток то в жизни все серьез

сколько пропавших без вестей и материнский слез

куда меня занес мой очередной маршрут

у господа прошу чтоб раскрылся парашют

ведь я хочу дышать не хочу в земле лежать

ведь я южанин и я с детство не привык бежать

хочу спокойно жить сына в школу провожать

по выходным к семьею к маме в гости приезжать

и все что я прошу это такой пустяк

чтоб журналисты правду говорили в новостях

великая страна оказалась на костях

чувствуют себя как дома находящихся в гостях

люди как волки воют как зверь глядят на волю

я с ранних лет знакомый хорошо с душевной болью

рану посыпал солью умыл лицо расою

шагнул ногой босою встретил старую с косою

все что я хочу пережить закат (пережить закат)

но в моей судьбе нет пути назад

все що я хочу це лише дожити до завтра

відкрити очі, а в них повні повно азарту

прошу трохи фарту і за можливості

я грішний господи, але ти гріхи мені відпусти

я прочитаю сповідь я не з тих хто носом вниз повис

моя душа співає солов'їний свист набив

адже бути самим собою

собі дозволити може в наш час не будь-який

за нас вирішують нам на громадянці жити заважають

в місце зарплати на продукти ціни підвищують

країна велика мовляв завтра нових виростемо

народ прощає, але душа народу не пробачить

мати сина проводжає і по ньому сумує

вона не знає що він вже не відвідає

і боже борони почути такі вісті

син летить додому на тюльпані вантажем 200

все що я хочу пережити захід сонця (пережити захід сонця)

але в моїй долі немає шляху назад

і якщо крім жартів то в життя все серйозно

скільки зниклих без вістей і матерінський сліз

куди мене заніс мій черговий маршрут

у пана прошу щоб розкрився парашут

адже я хочу дихати не хочу в землі лежати

адже я южанин і я з дитинство не звик бігти

хочу спокійно жити сина в школу проводжати

по вихідним до сім'ї до мами в гости приїжджати

і все що я прошу це така дрібниця

щоб журналісти правду говорили в новинах

велика країна опинилася на кістках

почуваються як будинки, які перебувають у гостях

люди як вовки виють як звір дивляться на волю

я з ранніх років знайомий добре з душевним болем

рану посипав сіллю умив обличчя расою

ступив ногою босою зустрів стару з косою

все що я хочу пережити захід сонця (пережити захід сонця)

але в моїй долі немає шляху назад