Die Geister, Die Uns Riefen - Nachtgeschrei

Wir kamen aus der Stille, vom Ufersaum der Nacht

Im Sand der Zeit verloren, kein Gott hielt seine Wacht

Wir lauschten in der Tiefe, gierig jedem Klang

Doch aus Leere wehten hohle Rufe nur heran

Wir kamen aus der Schwärze, dort wo die Zeit verrinnt

Niemand hat uns kommen sehen, ein jeder Blick blieb blind

Was erhoffen wir zu finden?

Wer soll unsere Rufe hören?

Wer will unsere Taten wägen?

Wer soll unsere Ruhe stören?

Plötzlich ist ein Klang da und ein Licht

Ein Raunen in den Wipfeln, das unsere Stille bricht

Ein Flüstern wird zum Brüllen, wird zum Sturme, bricht sich Bahn

Die Geister, die uns riefen, halten uns in ihrem Bann

Wir kamen aus der Schwärze, dort wo die Zeit verrinnt

Niemand hat uns kommen sehen, ein jeder Blick blieb blind

Was erhoffen wir zu finden?

…

Lass uns wie Donner sein in einer stillen Zeit

Lass uns zusammenstehen, ein Licht in Dunkelheit

Die Welt lauert im Schatten und hält den Atem an

Unser Flüstern wird zum Brüllen — wird zum Sturme — bricht sich Bahn

Was erhoffen wir zu finden?

…

Ми прийшли з тиші, з краю ночі

Загублений у пісках часу, жоден бог не стежив

У глибині душі ми жадібно прислухалися до кожного звуку

Але з порожнечі тільки доносилися лункі крики

Ми вийшли з темряви, де час летить

Ніхто не бачив, як ми йдемо, кожен погляд залишався сліпим

Що ми сподіваємося знайти?

Хто почує наші дзвінки?

Хто зважить наші справи?

Хто порушить наш відпочинок?

Раптом лунає звук і світло

Шум у кронах дерев, що порушує нашу тишу

Шепіт стає гуркотом, стає бурею, розбиває землю

Духи, які покликали нас, зачаровують нас

Ми вийшли з темряви, де час летить

Ніхто не бачив, як ми йдемо, кожен погляд залишався сліпим

Що ми сподіваємося знайти?

...

Давайте будемо як грім у тихому часі

Станьмо разом, світло в темряві

Світ ховається в тіні і затамував подих

Наш шепіт перетворюється на гуркіт — перетворюється на бурю — проривається

Що ми сподіваємося знайти?

...