Mi Marilyn Particular - Nacho Vegas

Así de pronto amanecí en un inmenso corredor.

Miré a ambos lados y vi solamente puertas,

y en cada una de ellas grandes letras rezaban así:

ESTO NO ES UNA SALIDA.

Tras una de ellas te encontré,

desnuda y asustada y proyectada contra la pared.

Tú me guiñaste un ojo, yo me acerqué y oí tu voz.

«Cuando ordene usted puedo desaparecer».

Y yo no le di mayor importancia a lo que oí

y ése fue mi gran error.

Te podía golpear y aún estaba bien.

Te humillé, te violé y tú seguías en pie.

Y aunque no es frecuente en mí,

quise concederte un nombre y te di a elegir:

«¿Cómo te quieres llamar?».

Tú me respondiste así: «Marilyn».

Y aunque no eras rubia,

y aunque no hablabas inglés,

y aunque eras más que estúpida,

y aunque no sé ni si eras mujer,

en fin, serías tú mi Marilyn particular.

Como los ríos fluyen,

igual que el viento sopla, así el amor destruye

y yo lo supe en el momento en que me repetiste allí:

«Cuando ordene usted puedo desaparecer».

Y ahora si tiemblo de dolor,

y si aúllo de dolor,

y si ladro de dolor,

y si ululo de dolor es por ti, Marilyn,

es por ti, mi Marilyn,

y además es mi forma de cantar, la, la, la …

Yo jamás imaginé que un poco de amor

le podía a uno causar tanto, tanto dolor.

¿Cómo iba a adivinar

que podía hacerme daño alguien que era irreal?

Y la puerta se cerró,

y así mismo te perdí, Marilyn … Marylin …

Me dicen que estoy loco,

me dicen que he perdido la razón.

Me podrían apalear, podrían quemarme en la hoguera,

hacer de mí lo que ellos quieran,

pero sólo yo sé la verdad,

y la verdad es que sí, yo, yo te he querido, Marilyn.

Так раптом я прокинувся у величезному коридорі.

Я дивився в обидві сторони і бачив лише двері,

і в кожній з них великі літери читаються так:

ЦЕ НЕ ВИХІД.

Після одного з них я тебе знайшов,

голий і наляканий і спроектований на стіну.

Ти підморгнув мені, я підійшов ближче і почув твій голос.

«Якщо ви накажете, я можу зникнути».

І я не надавав більшого значення почутому

і це була моя велика помилка.

Я міг тебе вдарити, і це було добре.

Я тебе принижував, ґвалтував, а ти все ще стояв.

І хоч це в мене не часто,

Я хотів дати тобі ім'я і дав тобі вибір:

«Як ти хочеш себе назвати?»

Ви відповіли мені так: «Мерилін».

І хоча блондинкою ти не була,

і хоча ти не говорив англійською,

і навіть якщо ти був надзвичайно дурний,

і хоча я навіть не знаю, чи була ти жінкою,

У будь-якому випадку ти будеш моєю особистою Мерилін.

Як течуть ріки

як вітер віє, так любов руйнує

і я зрозумів це, коли ти повторив мені там:

«Якщо ви накажете, я можу зникнути».

І тепер, якщо я тремчу від болю,

і якщо я завию від болю,

і якщо я гавкаю від болю,

і якщо я кричу від болю, це для тебе, Мерилін,

це для тебе, моя Мерилін,

і це також мій спосіб співати, ля, ля, ля...

Я ніколи не уявляв, що маленька любов

це може завдати так сильно, так сильно болю.

Як я міг здогадатися

що хтось нереальний міг завдати мені болю?

І двері зачинилися

і так само я втратив тебе, Мерилін… Мерилін…

Мені кажуть, що я божевільний

Мені кажуть, що я з глузду з'їхав.

Мене могли побити, могли спалити на вогнищі,

роблять з мене те, що хочуть,

Але тільки я знаю правду

і правда в тому, що так, я, я кохав тебе, Мерилін.