Canción De Isabel - Nacho Vegas

Me dicen: Ya te volveremos a llamar

Pero no lo harán;

lo sé muy bien

Estoy en la calle y sólo puedo pensar

En la manera de decírselo a Isabel

Tras la puerta escucho cómo toca en su violín

Algo triste y yo no sé qué vamos a hacer

No es un buen momento, porque en Navidad

Nacerá nuestro primer bebé

Conozco mi suerte demasiado bien

Pero al oír su voz me siento algo mejor

Ella dice que las cosas cambiarán

Yo la abrazo y permanezco así, y así se esconde el sol

En este viejo coche no se está tan mal;

Llevo aquí desde hace un mes con Isabel

Pero el invierno muy pronto llegará

Y nuestro hijo con él

Ya no cobro el paro;

Isabel no toca su violín

Hace frío y ella no se encuentra bien

He visto un abrigo en el centro comercial

No tengo dinero pero me he de hacer con él

Así que robaré para ella, robaré para Isabel

Lo hago y trato de escapar pero alguien por detrás

Me golpea y me he debido desmayar

Pues despierto en una celda gris y no consigo recordar

Llevo dos semanas sin saber de Isabel

Me dan cuatro hostias y me dejan libre al fin

Vuelvo al viejo coche y me la encuentro tiritando;

Está enferma y alguien le ha robado su violín

Me desnudo y con mis ropas la trato de abrigar;

Yo manténgome en calor con un poco de alcohol

Le consigo agua y algo de comer

En unos días se pondrá mejor, lo sé

Pero esta mañana cuando al fin brillaba el sol

Isabel no despertó;

siquiera lo intentó

Se me fue con nuestro hijo en su interior;

Al menos no podrá acabar igual que yo

Isabel se fue a un lugar mejor;

Yo no tuve el valor para ir detrás

Con aquel abrigo habría entrado en calor

Sólo espero que me sepa perdonar

Pero fue mi culpa, y por ella pagaré…

¡Hoy estoy en deuda!

Al fin lo veo claro;

ahora sé

Cuál es mi misión aquí:

Tengo una navaja;

esta misma noche haré

Un abrigo con mi piel, pondrá Isabel en él

Queda algo de vodka;

aliviará el dolor

Si comienzo pronto podría acabar al amanecer

Мені кажуть: ми вам ще зателефонуємо

Але вони не будуть;

Я це дуже добре знаю

Я на вулиці і можу тільки думати

По дорозі сказати Ізабель

За дверима чую, як він грає на своїй скрипці

Щось сумне, і я не знаю, що ми будемо робити

Не вдалий час, бо на Різдво

У нас народиться перша дитина

Я надто добре знаю свою удачу

Але коли я чую його голос, мені стає легше

Вона каже, що все зміниться

Я обіймаю її і залишаюся так, а так сонце ховається

У цій старій машині все не так погано;

Я був тут місяць з Ізабель

Але зима прийде зовсім скоро

І наш син з ним

Я більше не збираю безробіття;

Ізабель не грає на своїй скрипці

Холодно, і їй погано

Я бачив пальто в торговому центрі

У мене немає грошей, але я повинен їх роздобути

Тому я вкраду для неї, я вкраду для Ізабель

Я роблю і намагаюся втекти, але хтось позаду

Він б'є мене, і я, мабуть, втратив свідомість

Ну, я прокидаюся в сірій камері і не можу згадати

Я не чув від Ізабель два тижні

Мені дають чотири вафлі і нарешті звільняють

Я повертаюся до старої машини і бачу, що вона тремтить;

Вона хвора, і хтось вкрав її скрипку

Я роздягаюся і своїм одягом намагаюся її притулити;

Я зігріваюся невеликою кількістю алкоголю

Я даю йому воду і щось їсти

За кілька днів стане краще, я знаю

Але сьогодні вранці, коли нарешті засяяло сонце

Ізабель не прокинулася;

навіть пробувала

Він залишив мене з нашим сином усередині;

Принаймні він не може закінчити так само, як я

Ізабель пішла в краще місце;

У мене не вистачило сміливості піти слідом

З тим пальтом я б зігрівся

Я тільки сподіваюся, що він знає, як мене пробачити

Але це була моя вина, і я за це заплачу...

Сьогодні я в боргах!

Нарешті я бачу це ясно;

Тепер я знаю

Яка моя місія тут:

У мене є бритва;

сьогодні ввечері я буду

Ізабель одягне пальто з моєї шкіри

Горілки залишилося;

полегшить біль

Якщо я почну незабаром, я зможу закінчити до світанку