Guten Morgen Vietnam - Mortis

Sie sagten mir, ja sie sagten mir

Komm zurück bevor du deinen Verstand verlierst

Nur ein Stück — nur ein Schritt

Guten Morgen Vietnam

Sie sagten mir, ja sie sagten mir

Komm zurück bevor du deinen Verstand verlierst

Nur ein Stück — nur ein Schritt

Guten Morgen Vietnam

Ohren gespitzt, doch wollte nicht hör'n

Drei große Worte auf den Lippen, sie bedeuten nichts mehr

Große Klappe, die wohlwollend Freundschaft zerstört

Wohlstandswampe, Dosenfaxe und Kräuterlikör

Das Leben tobt auf der Straße, die Häuser sind leer

Großtadtaffen, springen kreuz und quer

Die Zoowärter haben die Kontrolle nicht mehr

Holzgewehre gegen Colts vom Militär, Stolz gegen Ehre

Gefahrenzone, Scharfschützen im Visier

Zu lange wach, der Schlafrythmus resigniert

Wütende Bürger, Übung macht den Mörder

Eine Stadt erinnert sich, die Vielfalt ist zerstört

Parolen auf Handzetteln

Steine gegen Schlagstöcke, aus Schlagworten werden Brandsätze

Und ich frag mich, was das Blut auf meinen Sneakern soll

«it was all good just a week ago»

Sie sagten mir, ja sie sagten mir

Komm zurück bevor du deinen Verstand verlierst

Nur ein Stück — nur ein Schritt

Guten Morgen Vietnam

Sie sagten mir, ja sie sagten mir

Komm zurück bevor du deinen Verstand verlierst

Nur ein Stück — nur ein Schritt

Guten Morgen Vietnam

Steh im Hof und will meinen Abfall entsorgen

Hol tief Luft, lieb den Geruch von Napalm am Morgen

Mein Nachbar steht im Kampfanzug vor mir

Und will Wasser besorgen in seinem gepanzerten Porsche

Ich verstell am Fernglas die Brennweite

Seh Kleinkinder, Seilspringen auf dem Grenzstreifen

Oben Kondenzstreifen, unten Autos ohne Kenzeichen

Die Menschen über den Zement schleifen

Ich sitz im Wohnzimmer, steig aus dem Sessel

Und überkleb die Einschusslöcher an der Wand mit Zeitungsblättern

Hör Geschrei und Gekläffe, ein Kampfhund der bellt

Schau zum Fenster und mein Kaktus verwelkt

Gelegenheit macht Kriege

Wo Anarchie in den Adern fließt herrschen Geber Nehmer Prinzipen

Und ein Radio schallts raus in die Nacht

Happy von Pharrel aus einem Haus ohne Dach

Als ich aus dem Fenster schau, seh ich Menschentrauben

Fühl mich fremd zuhaus und renn nach draußen

Das Licht blendet, hab Tränen in den Augen

Am Firmament eine brennende Taube

Вони сказали мені так, вони сказали мені

Повертайся, поки не зійшов з розуму

Лише один шматочок — лише один крок

Доброго ранку, В'єтнам

Вони сказали мені так, вони сказали мені

Повертайся, поки не зійшов з розуму

Лише один шматочок — лише один крок

Доброго ранку, В'єтнам

Наворочив вуха, але не хотів чути

Три великих слова на твоїх устах, вони вже нічого не значать

Великий рот доброзичливо руйнує дружбу

Кишки процвітання, консервовані факси і трав'яний лікер

На вулицях вирує життя, будинки порожні

Великі міські мавпи, стрибають всюди

Доглядачі зоопарку вже не контролюють

Дерев'яні рушниці проти військових Кольтів, гордість проти честі

Небезпечна зона, на виду снайпери

Прокинувся занадто довго, ритм сну змирився

Розлючені громадяни, практика робить вбивцю

Місто пам’ятає, різноманітність знищується

гасла на листівках

Каміння проти кийків, крилаті фрази стають запальними пристроями

І мені цікаво, до чого ця кров на моїх кросівках

«Ще тиждень тому все було добре»

Вони сказали мені так, вони сказали мені

Повертайся, поки не зійшов з розуму

Лише один шматочок — лише один крок

Доброго ранку, В'єтнам

Вони сказали мені так, вони сказали мені

Повертайся, поки не зійшов з розуму

Лише один шматочок — лише один крок

Доброго ранку, В'єтнам

Стою у дворі і хочу викинути свої відходи

Зробіть глибокий вдих, полюбіть запах напалму вранці

Переді мною стоїть сусід у бойовому спорядженні

І хоче принести води на своєму броньованому Porsche

Я регулюю фокусну відстань на біноклі

Бачите малюків, які стрибають на скакалці на прикордонній смузі

Сліди конденсату вгорі, машини без розпізнавальних знаків внизу

Тягнуть людей по цементу

Я сиджу у вітальні, вилажу з крісла

А дірки від куль на стіні заклейте аркушами газети

Чути крики і гавкіт, гавкіт бійцівської собаки

Подивіться на вікно, мій кактус в’яне

Нагода створює війни

Там, де в жилах тече анархія, панують принципи того, хто дає

І вночі лунає радіо

Щасливий Фаррел із будинку без даху

Коли я дивлюся у вікно, то бачу натовпи людей

Відчуйте себе чужим вдома і вибігайте на вулицю

Світло сліпить, у мене сльози на очах

На небосхилі палаюча голубка