Я бы хотел - MORGENSHTERN

Никому не нужны мои песни

Рок-н-ролл уже умер давно

Автотюн заменяет таланты

В музыку лезет щас каждый второй

Люди забыли живую гитару

Ведь сами духовно мертвы

Видимо я родился не там

Где должен быть

Я бы хотел уметь не грустить, но я не могу

(Я ещё живой!)

После ночи без сна, улыбку надев, я иду домой

(Я иду домой!)

Снова меня спросит мама моя: «Сына, что с тобой?»

(«Сына, что с тобой?»)

Не буду её тревожить, кивнув молча головой

(Молча головой!)

Я так много врал, что забыл где правда

(Правда!)

Нахуй любовь, ведь бывших шалав не бывает

(Знаю!)

Так много дерьма, что жрёт изнутри

Я никак не могу позабыть

И пусть вместо сказок расскажут нам мамы

Про то как же трудно тут жить

Я бы хотел уметь не грустить, но я не могу

(Я ещё живой!)

После ночи без сна, улыбку надев, я иду домой

(Я иду домой!)

Снова меня спросит мама моя: «Сына, что с тобой?»

(«Сына, что с тобой?»)

Не буду её тревожить, кивнув молча головой

(Молча головой!)

Я бы хотел уметь не грустить…

Нікому не потрібні мої пісні

Рок-н-рол уже помер давно

Автотюн замінює таланти

У музику лізе зараз кожен другий

Люди забули живу гітару

Адже самі духовно мертві

Мабуть я народився не там

Де має бути

Я би хотів вміти не сумувати, але я не можу

(Я ще живий!)

Після ночі без сну, посмішку одягнувши, я йду додому

(Я йду додому!)

Знову мене запитає мама моя: «Сину, що з тобою?»

(«Сина, що з тобою?»)

Не буду її турбувати, кивнувши мовчки головою

(Мовчки головою!)

Я так багато брехав, що забув де правда

(Правда!)

Нахуй кохання, адже колишніх шалав не буває

(Знаю!)

Так багато лайна, що жере зсередини

Я не можу забути

І нехай замість казок розкажуть нам мами

Про те як ж важко тут жити

Я би хотів вміти не сумувати, але я не можу

(Я ще живий!)

Після ночі без сну, посмішку одягнувши, я йду додому

(Я йду додому!)

Знову мене запитає мама моя: «Сину, що з тобою?»

(«Сина, що з тобою?»)

Не буду її турбувати, кивнувши мовчки головою

(Мовчки головою!)

Я би хотів уміти не сумувати...