Ay Amor - Monica Molina

La tarde se detiene en mi balcón,

iluminando este rincón de mi soledad.

Resulta tan difícil dividir lo que me dicta este sentir entre la verdad…

Ay, ay, amor, si séque no me puedes querer,

¿quédiablos hago amándote?

Soy prisionera de tu calor.

Amor, ya no me dejo de repetir,

¿quéserálo que veo en ti, si al cabo sólo queda el dolor?

¿Seráel aire que te das, moreno,

que bebíla pócima de tu veneno

o tu forma de mirar, que nubla mi voluntad?

¿Seráel brillo de tu voz, serena, dulce melodía que quita la pena,

o tu forma de reír al compás de mi latir?

Disculpa que no me pueda quedar

a descansar en tu jardín ni un minuto:

es tiempo de partir hacia el lugar

donde una buena tierra al fin désu fruto…

Ay, ay, amor, que yo sólo quisiera saber

quérayos habrévisto en él, si al cabo sólo queda el dolor…

¿Seráel aire que te das, moreno,

que bebíla pócima de tu veneno

o tu forma de mirar, que nubla mi voluntad?

¿Seráel brillo de tu voz, serena, dulce melodía que quita la pena,

o tu forma de reír al compás de mi latir?

Ay, ay, señor, si yo sólo quisiera saber

quées lo que habrévisto en usted, si al cabo sólo queda el dolor…

(gracias a Rebk por esta letra)

День зупиняється на моєму балконі,

освітлюючи цей куточок моєї самотності.

Так важко розділити те, що це почуття говорить мені, між правдою...

О, о, кохана, якщо я знаю, що ти не можеш любити мене,

Якого біса я роблю, люблячи тебе?

Я в'язень твого тепла.

Люба, я не перестаю повторюватися,

Що я побачу в тобі, якщо все-таки залишиться тільки біль?

Чи може це бути повітря, яке ти даруєш собі, темноволосий,

хто випив зілля твоєї отрути

чи твій погляд, що затьмарює мою волю?

Чи буде це блиск твого голосу, безтурботна, мила мелодія, що зніме печаль,

чи твій спосіб сміятися в такт мого ритму?

Вибачте, я не можу залишитися

відпочити у своєму саду ні хвилини:

Пора йти на місце

де добра земля нарешті принесе свої плоди...

О, о, кохана, я просто хотів знати

Якого біса я в ньому бачив, якщо все-таки залишився тільки біль...

Чи може це бути повітря, яке ти даруєш собі, темноволосий,

хто випив зілля твоєї отрути

чи твій погляд, що затьмарює мою волю?

Чи буде це блиск твого голосу, безтурботна, мила мелодія, що зніме печаль,

чи твій спосіб сміятися в такт мого ритму?

О, о, Господи, якби я тільки хотів знати

що я бачив у тобі, якщо все-таки залишився тільки біль...

(дякую Rebk за ці тексти)