Минус 40 - Mnogoznaal

Кто-то светит на мой путь,

Со всех сил нам там орут.

Прям взорвут так много тревог.

Говорили мне там, я самодур, эй!

Я так не подумал, я наверное не прав,

Но ребята посчитали, я потерянный клад.

Я целый год прятал свой лик.

Я повидал мир, с постели не встав.

Я бы не хотел знать, когда придет день,

Где будет конец, и то, притом, мне.

Я не понимаю, что пригодится больше:

Добрый нрав или пистолет?

Тут непобедимых нет нигде, нет.

Тут непобедимых нет нигде, я пробовал сам.

Смотри, мой друг - тут непобедимых нет нигде.

Я непобедимых не видал, никогда, не выдумывал сам;

И когда-то мы летали только с дула отца.

Лучше не суди меня до дня, когда

Точно в голове моей пропадут голоса.

Позабуду день, когда стал пустым.

Так все-таки шикарно понимать не все.

С девяти, наверное, я напуганный ребёнок,

О котором говорят: "Что он, б*ять, несет?"

Но я видел это, говорил с ним прям тут -

И я думаю так, чтобы дали мне шанс.

Думаю так, чтобы дали мне шанс,

Когда понимаю — мне не с кем бежать.

Тут непобедимых нет нигде, нет.

Тут непобедимых нет нигде, я пробовал сам.

Смотри, мой друг - тут непобедимых нет нигде.

Тут непобедимых нет нигде, нет.

Тут непобедимых нет нигде, я пробовал сам.

Смотри, мой друг - тут непобедимых нет нигде.

Чей-то стон;

Чей-то стон в ушах.

Я рискну убежать, бежать, бежать;

Рискну!

Хтось світить на мій шлях,

З усіх сил нам там кричать.

Прям висадять так багато тривог.

Говорили мені там, я самодур, гей!

Я так не подумав, я напевно не правий,

Але хлопці порахували, я втрачений скарб.

Я цілий рік ховав своє обличчя.

Я побачив світ, з ліжка не вставши.

Я не хотів би знати, коли прийде день,

Де буде кінець, і то мені.

Я не розумію, що знадобиться більше:

Добрий вдачу або пістолет?

Тут непереможних немає ніде, ні.

Тут непереможних немає ніде, я пробував сам.

Дивись, мій друже - тут непереможних немає ніде.

Я непереможних не бачив, ніколи, не вигадував сам;

І колись ми літали лише з дула батька.

Краще не суди мене до дня, коли

Точно в моїй голові пропадуть голоси.

Забуду день, коли став порожнім.

Так таки шикарно розуміти не все.

З дев'яти, напевно, я налякана дитина,

Про яке говорять: "Що він, б*ять, несе?"

Але я бачив це, говорив з ним прямо -

І я думаю так, щоби дали мені шанс.

Думаю так, щоб дали мені шанс,

Коли розумію — мені нема з ким бігти.

Тут непереможних немає ніде, ні.

Тут непереможних немає ніде, я пробував сам.

Дивись, мій друже - тут непереможних немає ніде.

Тут непереможних немає ніде, ні.

Тут непереможних немає ніде, я пробував сам.

Дивись, мій друже - тут непереможних немає ніде.

Чийсь стогін;

Чийсь стогін у вухах.

Я ризикну втекти, бігти, бігти;

Ризикну!