Canto Latino - Milton Nascimento

Você que é tão avoada

Pousou em meu coração

Moça, escuta esta toada

Cantada em sua intenção

Nasci com a minha morte

Dela não vou abrir mão

Não quero o azar da sorte

Nem da morte ser irmão

Da sombra eu tiro o meu sol

E de fio da canção

Amarro essa certeza

De saber que cada passo

Não é fuga nem defesa

Não é ferrugem no aço

É uma outra beleza

Feita de talho e de corte

E a dor que agora traz

Aponta de ponta o norte

Crava no chão a paz

Sem a qual o fraco é forte

E a calmaria é engano

Pra viver nesse chão duro

Tem de dar fora o fulano

Apodrecer o maduro

Pois esse canto latino

Canto pra americano

E se morre vai menino

Montando na fome ufano

Teus poucos anos de vida

Valem mais do que cem anos

Quando a morte é vivida

E o corpo vira semente

De outra vida aguerrida

Que morre mais lá na frente

Da cor de ferro ou de escuro

Ou de verde ou de maduro

A primavera que espero

Por ti, irmão e hermano

Só brota em ponta de cano

Em brilho de punhal ruço

Brota em guerra e maravilha

Na hora, dia e futuro

Ви, які такі божевільні

Припав до серця

Дівчатка, послухай цю мелодію

Заспівано в твоєму намірі

Я народився зі своєю смертю

Я не відмовлюся від неї

Я не хочу нещастя

Навіть не від смерті бути братом

З тіні я беру своє сонце

І з потоці пісні

Я пов'язую цю впевненість

Щоб знати, що кожен крок

Це не втеча чи захист

Це не іржа на сталі

Це інша краса

Виготовляється з розрізання і вирізання

І біль, який це приносить зараз

Точка північ кінець

Прибиває мир до землі

Без чого слабкі сильні

А спокій – це обман

Жити на цій твердій землі

Ви повинні віддати хлопця

згнивати стиглий

Тому що цей латинський спів

співає для американки

І якщо ти помреш, хлопче

Їздить на гордому голоді

Твої кілька років життя

Вони варті більше ста років

Коли переживається смерть

І тіло перетворюється на насіння

З іншого жорстокого життя

Хто більше вмирає наперед

Залізного або темного кольору

Або з зеленого чи з стиглого

Весна, на яку я сподіваюся

Для тебе, брат і брат

Він проростає лише на кінці труби

У яскравому від темного кинджала

Виникають у війні й дивах

У час, день і майбутнє