За Д'Артаньянов - Михаил Боярский

Привет, костлявая!

Ты что, сошла с ума

Или ошиблась адресом случайно?

Ну, заходи!

Закроешь дверь сама,

А я зажгу огонь, поставлю чайник.

Не хочешь чаю?

Что ж, тогда испей вина

И отдохни от дьявольской работы.

По первой как положено до дна.

Давай за тех, кто не сводил с тобою счёты!

Припев:

За Д’Артаньянов будем пить, за Д’Артаньянов,

Пусть короли и троны их трясутся!

Трон опустеет, поздно или рано,

А Д’Артаньяны… Д’Артаньяны остаются!

Ты хочешь драться?

Ладно, чёрт с тобой!

Я не боюсь твоей протянутой руки!

Ведь мы не раз, скрестив клинок с косой,

Играли, согласись, не в поддавки.

Перед дуэлью я держу пари.

Ты ставь косу, а я поставлю честь,

Что мы с тобой сегодня до зари

Не выпьем всё, что в этом доме есть.

Припев.

Мадам, я знаю всё о долге и долгах,

Но мне не жаль мои полцарства за коня.

Носил я многих женщин на руках.

Ты будешь первая, кто унесёт меня.

И, кстати, знаешь, я ведь был не прочь всегда

Поговорить с тобой глаза в глаза.

И прежде чем опять ответить: «Да!»,

Давай ещё нальем и выпьем за…

Припев.

Гляди-ка, утро!

А у нас здесь пир горой…

А сколько дел ещё сегодня впереди…

Старуха, славно посидели мы с тобой,

Теперь прощай, а будет время — заходи!

Но я не знаю через двести-триста лет,

Как будет называться та страна,

Где мы с тобой, усевшись за обед,

Опять откупорим бутылочку вина.

Припев.

Привіт костлява!

Ти, що, зійшла з розуму

Чи помилилася адресою випадково?

Ну, заходь!

Зачиниш двері сама,

А я запалю вогонь, поставлю чайник.

Не хочеш чаю?

Що ж, тоді виспій вина

І відпочинь від диявольської роботи.

По першій як належить до дна.

Давай за тих, хто не зводив з тобою рахунки!

Приспів:

За Д’Артаньянов питимемо, за Д’Артаньянов,

Нехай королі і трони їх трясуть!

Трон спорожніє, пізно чи рано,

А Д’Артаньяни… Д’Артаньяни залишаються!

Ти хочеш битися?

Гаразд, чорт із тобою!

Я не боюся твоєї простягнутої руки!

Адже ми не раз, схрестивши клинок з косою,

Грали, погодься, не в піддавки.

Перед дуеллю я тримаю парі.

Ти став косу, а я поставлю честь,

Що ми з тобою сьогодні до зорі

Не вип'ємо все, що в цьому будинку є.

Приспів.

Мадам, я знаю все про борг і борги,

Але мені не шкода мої півцарства за коня.

Носив я багатьох жінок на руках.

Ти будеш першою, хто понесе мене.

І, до речі, знаєш, я бо був не  геть завжди

Поговорити з тобою очі в очі.

І перш ніж знову відповісти: «Так!»,

Давай ще наллємо і вип'ємо за…

Приспів.

Дивись, ранок!

А у нас тут бенкет горою...

А скільки справ ще сьогодні попереду…

Стара, славно посиділи ми з тобою,

Тепер прощай, а буде час — заходь!

Але я не знаю через двісті-триста років,

Як називатиметься та країна,

Де ми з тобою, сівши за обід,

Знову відкоркуємо пляшку вина.

Приспів.