Serafino - Miguel Poveda

Por una calle tan corta como usted

Que va a zancadas y empujando

Como es que va

Una callecita corta

No la cruce sin mirar

Feliz, el primo Félix es feliz

Tumbao al sol de la nada

Con el deo en la nariz

Mal flotaba por los bares

Náufrago en la capital

Y que mal flotaba por los bares

Marinerito viejo

Sin ver sus playas;

Y apaga sus motores

Y así naufraga, y así naufraga

No digo yo que no rías

No digo yo que no goces

Lo que te pido es que bajes

La musiquita del coche

A la fuente del reniego

Yo le he renegao el agua

Y esa agüita no la bebo

Que sabe salá y amarga;

Y a la fuente del reniego, ay

Que yo le he renegao el agua

Que la memoria lo olvide

Me vienes tú a aconsejar

Anda y pídele a los peces

Que se olviden de nadar

Y al hormigón que no pese

Serafino, Serafino, ¿adónde lleva el Juanelo?

Bahía de su cintura, ya no está tu embarcadero

На такій короткій вулиці, як ти

Це йде крок і штовхання

як справи

коротка вулиця

Не перетинайте його, не дивлячись

Щасливий, кузен Фелікс щасливий

Лежати на сонці нізвідки

З део в носі

Мел поплив крізь ґрати

Потерпілий у столиці

І як погано пливло крізь ґрати

старий моряк

Не бачачи його пляжів;

І вимкніть двигуни

І так корабельну аварію, і так корабельну аварію

Я не кажу, що не смійся

Я не кажу, що тобі не подобається

Я прошу вас, щоб ви зійшли

Музика автомобіля

До джерела зречення

Я відмовив йому у воді

І я не п’ю цю воду

На смак солоний і гіркий;

І до джерела заперечення, о

Що я відмовив йому у воді

Нехай пам'ять забуде

ти прийшов мені порадити

Іди і запитай рибу

що вони забувають плавати

І до бетону, що не важить

Серафіно, Серафіно, куди веде Хуанело?

Бухта його пояса, твоєї пристані вже немає