Ce lundi-là - Michel Delpech

Quand il est descendu pour acheter des cigarettes

Jean-Pierre savait déjà qu’il ne reviendrait plus jamais

Il a pensé encore à toute sa vie avec Michelle

Et puis il a tourné enfin le coin d’la rue

Michelle aurait voulu le voir grandir dans l’entreprise

Mais lui n’se voyait pas finir ses jours au marketing

Avec dans son café les cours de la livre sterling

Et des enfant qui lui ressembleraient de plus en plus

Voilà pourquoi ce lundi-là il s’en allait

Voilà pourquoi ce lundi-là il s’en allait

Il savait qu'à huit heures la table serait mise

A côté de son assiette il y aurait ses tranquillisants

S’il fallait toutes ces salop’ries pour arriver à s’endormir

Ce n'était pas la peine d’avoir trente ans

Et puis il verrait bien ce qu’il allait devenir

Mais il n’en pouvait plus de vivre déjà comme un vieux

Le but de sa vie n'était pas d’avoir un jour un compte en Suisse

Ce n'était pas l’argent qui lui manquait pour être heureux

Voilà pourquoi ce lundi-là il s’en allait

Voilà pourquoi ce lundi-là il s’en allait

Il revoyait encore la brasserie des «Trois dauphins»

Où ses amis l’attendraient demain de midi à deux heures

La crise entraînerait encore des conversations sans fin

Mais demain à deux heures il serait loin

Il revoyait aussi la Michelle amoureuse

Celle qui lui téléphonait trois fois par jour à son travail

C'était la vraie complicité, le vie n'était jamais sérieuse

Une de ces périodes heureuses qui ne se retrouve pas

Voilà pourquoi ce lundi-là il s’en allait

Voilà pourquoi ce lundi-là… il s’en allait…

Коли він спустився вниз, щоб купити сигарети

Жан-П’єр уже знав, що ніколи не повернеться

Він все ще думав про все своє життя з Мішель

І тоді він нарешті повернув за ріг

Мішель хотіла б, щоб він зростав у компанії

Але він не бачив, щоб закінчити свої дні в маркетингу

З у своєму кафе курс фунта стерлінгів

І дітей, які б на нього все більше схожі

Тому того понеділка він виїжджав

Тому того понеділка він виїжджав

Він знав, що о восьмій годині стіл буде накритий

Поруч з його тарілкою будуть його транквілізатори

Якби все це лайно знадобилося, щоб заснути

Не варто було виповнювати тридцяти

І тоді він побачить, ким він стане

Але він уже не міг жити по-старому

Метою його життя не було одного дня мати рахунок у Швейцарії

Для щастя йому бракувало не грошей

Тому того понеділка він виїжджав

Тому того понеділка він виїжджав

Він ще бачив пивоварню «Три дельфіни».

Де завтра з полудня до другої години чекатимуть його друзі

Криза все одно призведе до нескінченних розмов

Але завтра о другій він був би далеко

Він також знову побачив люблячу Мішель

Той, хто дзвонив йому тричі на день на роботу

Це був справжній зв’язок, життя ніколи не було серйозним

Один із тих щасливих часів, які неможливо знайти

Тому того понеділка він виїжджав

Тому того понеділка... він йшов...