Mama - Michal David, Frantisek Janecek, Eduard Pergner

Stmívá se a já, sjíždím výtahem,

byl jsem blízko hvězd, v přízemí teď jsem,

blízko hvězd jsem byl, dům je plnej tmy,

já nepůjdu spát, já budu mít sny.

V přízemí vítr šílí, dům je plnej škvír,

já zas nejdu spát, zas mám řeč s mámou,

dlouhou řeč, co končí ráno,

dám si zdát nádhernej sen,

že s mou mámou jdem, někam stoupáme

a pak jdem trávou,

krásnej sen mně bloudí hlavou dál.

Končí ze snů ráj, vítr ztrácí dech,

sen jde na tramvaj a bloudí v podchodech,

bloudí v ulicích, vráží do lidí,

jenže ten můj sen, žádnej nevidí.

V přízemí vítr šílí, dům je plnej škvír,

já zas nejdu spát, zas mám řeč s mámou,

krásnej sen mně bloudí hlavou dál.

Темніє і я, спускаючись на ліфті,

Я був біля зірок, я зараз на першому поверсі

біля зірок я був, будинок повний темряви

Я не ляжу спати, мені будуть сниться сни.

Внизу вітер лютує, хата в тріщинах,

Я знову не буду спати, я знову розмовляю з мамою

довга розмова, яка закінчується вранці

дозволь мені приснитися прекрасний сон

що ми з мамою кудись підемо

а потім я йду по траві

красивий сон блукає в моїй голові.

Кінчається рай від мрій, вітер втрачає подих,

мрія їде в трамваї і тиняється в метро,

блукати вулицями, натикаючись на людей

але ніхто не бачить мій сон.

Внизу вітер лютує, хата в тріщинах,

Я знову не буду спати, я знову розмовляю з мамою

красивий сон блукає в моїй голові.