Padrone - Mia Martini

Padrone, sui miei fianchi non c'è terra più da arare

Né rami che potrai tagliare

Posso accenderti il fuoco e dirti: «Resta qui, rimani»

Io son quella di sempre fra le tue mani

Ma non parlare più, padrone, più d’amore

Stagioni ne ho viste anch’io passare sul corpo mio

E il caldo più caldo e il freddo ho sopportato io

Io, con tutto l’orgoglio mio

La polvere ho morso io

E ho visto cadere giù foglie e stelle

No, stavolta ti dico no

La stessa insolenza, no

La tua indifferenza, no

Stavolta no

E una volta di più per me che senso ha

Dopo tante sconfitte averti per padrone

Della mente, del tempo che va

Padrone, strappare un morso del tuo pane, senza fame

Riflesse negli occhi tuoi le morte stagioni ormai

Non portano più il tuo nome, meglio se tu vai

Господарю, на моїх флангах більше нема землі, щоб орати

Ані гілки, які можна зрізати

Я можу запалити твій вогонь і сказати тобі: «Залишайся тут, залишайся»

Я як завжди в твоїх руках

Але не говори більше, господарю, більше про любов

Я також бачив, як пори року проходять по моєму тілу

І найспекотнішу й холодну, яку я пережив

Я з усією гордістю

Я кусав пил

І я бачив, як падають листя й зірки

Ні, цього разу я кажу тобі ні

Та ж нахабність, ні

Вашої байдужості - ні

Не цього разу

І ще раз для мене, який це має сенс

Після стількох поразок ти маєш бути господарем

Про розум, про час, що минає

Господи, відкуси свій хліб, без голоду

Мертві пори року тепер відбиваються у ваших очах

Вони більше не носять твого імені, краще, якщо ти підеш