Almeno tu nell'universo - Mia Martini

Sai, la gente è strana, prima si odia e poi si ama

cambia idea improvvisamente,

prima la verità e poi mentirà a noi

senza serietà, come fosse niente

sai la gente è matta, forse troppo insoddisfatta

segue il mondo ciecamente,

quando la moda cambia, lei pure cambia

continuamente, scioccamente.

Tu, tu che sei diverso, almeno tu nell’universo

un punto sei, che non ruota mai intorno a me un sole che splende per me soltanto

come un diamante in mezzo al cuore, tu.

Sai, la gente è sola, e come può lei si consola

(non far sì) non far sì (non far sì) che la mia mente (no, no)

si perda in congetture, in paure

inutilmente, poi per niente.

Tu, tu che sei diverso, almeno tu nell’universo

Un punto sei, che non ruota mai intorno a me un sole che splende per me soltanto

come un diamante in mezzo al cuore.

Tu, tu che sei diverso, almeno tu nell’universo

non cambierai, dimmi che per sempre sarai sincero

che mi amerai davvero di più, di più, di più, di più.

Знаєте, люди дивні, спочатку вони ненавидять один одного, а потім люблять один одного

раптом передумає,

спочатку правду, а потім він нам бреше

без серйозності, ніби нічого

ви знаєте, що люди божевільні, можливо, занадто незадоволені

сліпо слідує за світом,

коли мода змінюється, вона теж змінюється

безперервно, безглуздо.

Ти, ти, хто інший, принаймні ти у Всесвіті

точка шоста, яка ніколи не обертається навколо мене сонце, яке світить тільки для мене

як діамант у серці, ти.

Знаєте, люди самотні, і як вони можуть себе втішити

(не роби так) не дозволяй мені (ні, ні)

губитися в здогадах, у страхах

марно, то й зовсім.

Ти, ти, хто інший, принаймні ти у Всесвіті

Точка шоста, яка ніколи не обертається навколо мене сонце, яке світить тільки для мене

як діамант посеред серця.

Ти, ти, хто інший, принаймні ти у Всесвіті

ти не змінишся, скажи, що ти завжди будеш щирим

що ти справді будеш любити мене більше, більше, більше, більше.