Ossessioni - Mia Martini

La tromba d’argento, la marcia dei Santi

Le armi nel vento, gli stupidi fanti

Con gli occhi nel sole diventano ciechi

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Mi lasci qui, uomo mio

Ma resta, in nome di Dio!

Nel tuo silenzio è la mia croce

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Sul vecchio Gange laverò

Il peccato mio con te

Non ha senso stare soli

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Sette figli, Madonna, due sporche lenzuola

L’orgoglio di donna, ma lotta da sola

Con lupi affamati, vorrebbe fuggire

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

La grancassa poi il cieco suonerà

La porta vi aprirà, padroni e pecore

La mano destra del Signore

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Io mi brucio le ali nel volo radente

Di mie verginali pretese di niente

Mi sento d’un tratto le gote di bianco

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Diciottesima strada, la noia pervade

Che il negro divida un osso col cane

Son quasi tentata di scrivere fine

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

La nave che batte bandiera pirata

Nasconde la notte, il cielo t’aiuta

La donna poi piange con lacrime amare

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Ma ti amo, ti amo, ti amo, ti amo, ti amo, ti amo, ti amo, ti amo, ti amo,

ti amo, ti amo, ti amo!

No (no), no (no), no (no), no (no), no, (no), no (no), no!

Срібна труба, похід святих

Зброя на вітрі, дурні піші солдати

З очима на сонці вони сліпнуть

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Залиш мене тут, мій чоловіче

Але залишайся, в ім’я Бога!

У твоєму мовчанні мій хрест

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

На старому Гангу я помиюсь

Мій гріх з тобою

Немає сенсу залишатися на самоті

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Семеро дітей, Мадонна, дві брудні простирадла

Гордість жінки, але вона бореться сама

З голодними вовками він хотів би втекти

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Бас-барабан тоді сліпий заграє

Вам відкриються двері, господарі й вівці

Правиця Господня

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Я спалю крила в низькому польоті

З моїх незайманих претензій нічого

Мої щоки раптом біліють

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Вісімнадцята вулиця, нудьга пронизує

Хай негр поділиться кісткою з собакою

Мене майже спокуса написати добре

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Корабель під піратським прапором

Ніч ховає, тобі допомагає небо

Тоді жінка плаче гіркими сльозами

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!

Але я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе,

Я люблю тебе я люблю тебе я люблю тебе!

Ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні (ні), ні!