Kolego - Mery Spolsky

Trzymaj się kolego

Wymarły w głosie moje dwa ulubione słowa

Koniec już

Anteny miłosne się powyciągały krótkotrwała linia szumi szu …

Coś mi w uchu trzeszczy teraz

Skończyło się na tym, że mam się trzymać

A więc mówię Ty też, Ty też, Ty też

Narzekasz na ładną pogodę, która pieści Cię przez okno

Co mi z tego, że ja wszystko mogę, jak bez Ciebie nic nie lubię

Mam już dosyć

Tylko nie płacz — powiedziałeś głosem ostrym

Brzytwą sroką skuliłam się na łóżku

Nie widzisz mnie i nie wiesz

Jak do piątej rano myślę projekcja infantylnych wspomnień

Kim Ty jesteś kolego, żeby tak mocno mnie kopać

Kopać w twarz, kopać w brzuch, kopać w serce (au!)

Drogi kolego, dosyć tego

Łamiesz mi serce nie chcę więcej

Drogi kolego, dosyć tego

Łamiesz mi serce nie chcę więcej, więc…ej

Odczep się kolego

Marzyłam o poduszkach przepełnionych Twoim twardym snem — sama śpię

Dostałam paranoi telefoniczno — pojebanej

Raz jest tak, raz jest śmak

Nie wiem, nie wiem, nie wiem

Pytasz się - odpowiadam Ci rzetelnie trzymam się dzielnie — gówno prawda

Za dużo prawdy Ci mówię

Mogłabym tysiące oczu właśnie ściągać, a ściągam Ciebie

Nie wiem po jaką cholerę

Wszystko widzę, choć Tobie nic nie powiem

Brak mi miejsca w dziesięciominutowej jednoosobowej przemowie

Było miło klasycznie się skończyło

Może kiedyś przyznasz się

Co naprawdę chciałeś kiedy mówiłeś

Że się nigdy wcześniej tak nie zakochałeś

Drogi kolego, dosyć tego

Łamiesz mi serce nie chcę więcej

Drogi kolego, dosyć tego

Łamiesz mi serce nie chcę więcej, więcej

Drogi kolego, dosyć tego

Łam moje serce więcej, więcej, więcej, więcej

Drogi kolego, dosyć tego

Łam moje serce więcej, więcej, więcej, więcej

Drogi kolego…

Dosyć!

Бережись, друже

Два моїх улюблених слова згасли в моєму голосі

Кінець закінчився

Любовні антени витягнули коротку лінію гудіння...

Зараз щось тріщить у вусі

Я в кінцевому підсумку залишився

Тож я кажу тобі теж, тобі теж, тобі теж

Ви скаржитеся на гарну погоду, яка пестить вас у вікно

То що, якщо я зможу зробити все, коли мені нічого не подобається без тебе

з мене досить

«Тільки не плач», — грубо сказав ти

Я згорнувся на ліжку бритвою сорокою

Ти мене не бачиш і не знаєш

Щодо п'ятої ранку, я думаю, проекція дитячих спогадів

Хто ти такий, друже, щоб мене так стукати

Удар по обличчю, ногою в живіт, ногою в серце (ах!)

Дорогий друже, досить

Ти розбиваєш мені серце, я більше не хочу

Дорогий друже, досить

Ти розбиваєш мені серце, я більше не хочу, тому... привіт

Відступи, друже

Мені снилися подушки, наповнені твоїм твердим сном - я сама сплю

У мене телефонна параноя - облажался

Часом це буває так, іноді байдуже

Не знаю, не знаю, не знаю

Ти питаєш - я тобі чесно відповідаю, я сміливий - фігня

Я кажу тобі забагато правди

Я міг би просто відірвати тисячу очей, і я знімаю тебе

Я не знаю, до чого біса

Я все бачу, хоча нічого тобі не скажу

У мене немає місця для десятихвилинної промови однієї особи

Класично закінчилося добре

Можливо, колись ти це зізнаєшся

Що ти насправді хотів, коли говорив

Що ти ще ніколи так не закохався

Дорогий друже, досить

Ти розбиваєш мені серце, я більше не хочу

Дорогий друже, досить

Ти розбиваєш мені серце, я не хочу більше, не хочу

Дорогий друже, досить

Розбивай мені серце більше, більше, більше, більше

Дорогий друже, досить

Розбивай мені серце більше, більше, більше, більше

Любий друже…

Достатньо!