Brak - Mery Spolsky

Furia, piana, zbita lampa

Nienawidzę, nie śpię, jem za dużo

Cisza, dotyk tylko w Internecie

Muska moje grube uda, wolno odchodzę

W zimny prąd

Po co ludziom desperacja?

Jadę za dwa dni do piekła

Znowu ludzie — chude ciała, zapach marchewki

Widzę znowu

Czarne buty na wypolerowanym korytarzu

Twoje oczy puste … gdzieś widziałam

Brak, brak, brak, brak mi doskwiera

Brak, brak, brak ogólny

Brak mi dobrych ludzi tu

Brak, brak, brak, brak mi dolega

Deficyt miłej dłoni

Nikt mnie nie obudzi już

Brak, brak, brak, brak mi doskwiera

Brak, brak, brak ogólny

Brak mi dobrych ludzi tu

Brak, brak, brak, brak mi dolega

Deficyt miłej dłoni

Nikt mnie nie obudzi już

Ogień, miłość, szał, namiętność

Czy zobaczę jeszcze coś?

Sparzę się, a potem umrę

W ciepłym Pendolino przedział, uśmiech Ci wiozę

Wiozę też zdjęcia

Pomachają Ci wesoło moje ramiona

Wołać tam będą: dotknij, dotknij, dotknij!

Dwie godziny kombinezon, kawa, Pan z plakietką

Jak to będzie, jak, jak, jak, jak?

Milczeć, patrzeć i oddychać, ale w myślach gadać i kochać

Jak to będzie?

Brak, brak, brak, brak mi doskwiera

Brak, brak, brak ogólny

Brak mi dobrych ludzi tu

Brak, brak, brak, brak mi dolega

Deficyt miłej dłoni

Nikt mnie nie obudzi już

Brak, brak, brak, brak mi doskwiera

Brak, brak, brak ogólny

Brak mi dobrych ludzi tu

Brak, brak, brak, brak mi dolega

Deficyt miłej dłoni

Nikt mnie nie obudzi już

Wracaj, wracaj, wracaj …

Фурі, піна, розбита лампа

Я ненавиджу, я не сплю, я занадто багато їм

Тиша, торкатися тільки в Інтернеті

Він гладить мої товсті стегна, я повільно відходжу

У холодну течію

Для чого людям потрібна відчай?

Я піду в пекло за два дні

Знову люди - худорляві тіла, запах моркви

Я знову бачу

Чорні туфлі в полірованому коридорі

Твої очі порожні... десь я бачив

Мене турбує брак, нестача, нестача, нестача

Жодного, жодного, взагалі жодного

Я сумую тут за хорошими людьми

Ні, ні, ні, я пропав

Гарний дефіцит руки

Мене вже ніхто не будить

Мене турбує брак, нестача, нестача, нестача

Жодного, жодного, взагалі жодного

Я сумую тут за хорошими людьми

Ні, ні, ні, я пропав

Гарний дефіцит руки

Мене вже ніхто не будить

Вогонь, любов, шаленство, пристрасть

Чи побачу я ще щось?

Я згорю, а потім помру

У теплому купе Pendolino я приношу вам посмішку

Я теж ношу фотографії

Мої руки будуть махати тобі весело

Там покличуть: доторкнись, торкнись, торкнись!

Дві години комбінезон, кава, кавалер із значком

Як це буде, як, як, як?

Мовчи, дивись і дихай, але говори і люби подумки

Як це буде?

Мене турбує брак, нестача, нестача, нестача

Жодного, жодного, взагалі жодного

Я сумую тут за хорошими людьми

Ні, ні, ні, я пропав

Гарний дефіцит руки

Мене вже ніхто не будить

Мене турбує брак, нестача, нестача, нестача

Жодного, жодного, взагалі жодного

Я сумую тут за хорошими людьми

Ні, ні, ні, я пропав

Гарний дефіцит руки

Мене вже ніхто не будить

Повертайся, вертайся, повертайся...