Insomnie - Mélanie Laurent

Encore une nuit sans l’ombre d’un sommeil

Encore une nuit trop longue sans rêve qui me reveille

Garder les yeux ouverts pourtant remplis de sable

Regard accroché dans le vide à faire des bilans lamentables

Encore une nuit sans l’espoir d’une fatigue soudaine

Encore une nuit à résister sans s'épuiser soi même

Voir les heures s'écouler plus rapides que l'éclaire

Voir les heures se faner

Puis soudain la lumière

Puis soudain la lumière

Puis soudain …

Combien de temps encore

Combien de sablier

D'échec et de remord

Et combien de cachet

Voir l’autre se pointer enfin quand mon corps capitule de savoir que du matin

ce petit temps ridicule

Combien d'éveil

Et pour combien de temps

Mon corps qui se lève et qui négligemment en oublie le soleil par lâcheté par

peur de connaître de la nuit que sa mauvaise humeur

Encore une journée à lutter pr ne pas baisser les armes

Encore un jour à espérer

À redouter le drame

Être enfui dans des draps

Usés de faire la guerre

À bien plus fort que moi et toi qui me désespères

Encore une journée minable

À l’ombre de mes pas

Pas un jour raisonnable

Pas une minute sans combat

Loin du vent du vacarme

Du tonnerre de la pluie

Revenir au silence au calme de la nuit

Au calme de la nuit

Au calme

Combien de temps encore

Combien de sablier

D'échec et de remord

Et combien de cachet

Voir l’autre se pointer enfin quand mon corps capitule de savoir que du matin

ce petit temps ridicule

Combien d'éveil

Et pour combien de temps

Mon corps qui se lève et qui négligemment en oublie le soleil par lâcheté par

peur de connaître de la nuit que sa mauvaise humeur

Combien d'éveil

Et pour combien de temps

Mon corps qui se lève et qui négligemment voit le soir débarquer avec dans ses

valises l’insomnie bien rangée pliée entre deux valises

Ще одна ніч без тіні сну

Ще одна занадто довга ніч без снів, яка будить мене

Тримайте очі відкритими, але наповненими піском

Погляд висить у порожнечі, щоб зробити похмурі баланси

Ще одна ніч без надії на раптову втому

Ще одна ніч, щоб чинити опір, не виснажуючи себе

Дивіться, як години минають швидше за блискавки

Дивіться, як гаснуть години

Потім раптом світло

Потім раптом світло

Тоді раптом...

Як довго ще

Скільки пісочного годинника

Від невдач і докорів сумління

А скільки кеша

Побачити, як нарешті з’являється інший, коли моє тіло віддає знання того ранку

цей смішний маленький час

скільки пробудження

І як довго

Моє тіло піднімається і безтурботно забуває сонце з боягузтва

боїться дізнатися про ніч, що у нього поганий настрій

Ще один день боротьби, щоб не здатися

Ще один день з нетерпінням

Боятися драми

Втікати в простирадлах

Зношений від війни

Набагато сильніше за мене і вас, що зневіряєте мене

Ще один поганий день

У тіні моїх кроків

Не розумний день

Жодної хвилини без бою

Далеко від вітру галасу

грозовий дощ

Поверніться до тиші в нічній тиші

У нічній тиші

Тихо

Як довго ще

Скільки пісочного годинника

Від невдач і докорів сумління

А скільки кеша

Побачити, як нарешті з’являється інший, коли моє тіло віддає знання того ранку

цей смішний маленький час

скільки пробудження

І як довго

Моє тіло піднімається і безтурботно забуває сонце з боягузтва

боїться дізнатися про ніч, що у нього поганий настрій

скільки пробудження

І як довго

Моє тіло, яке підіймається і безтурботно бачить, як настає вечір

акуратні валізи безсоння, складені між двома валізами