Солнце красное - Медвежий угол

Устелило небо костров зола,

Ветер за рекой огоньки задул.

Ходила я босая, цветы рвала,

Пускала венками да на воду.

Тихо шелестела осокою,

Ивой глади блюдо заводи трогала.

Вытянулась елью высокою,

Все глядела на небо строгое.

Ходила я босая, умылася росами,

Бросила платьице за спину.

Оделась туманами пахучими-пряными,

Пьяную слушала тишину.

Потонула ночь в тихом омуте,

Канула немая-безликая.

Я встречала песнею новый день,

Красно солнце на небо кликала.

Как-то по-над речкою быстрою

Стану от весны зазывать весну.

Что судьбою выпало выстрадать,

С плачем в небо серое выплесну.

…Небушко зардеется стыдливою девицей,

…Вспенится облако алое,

…Глянет солнце красное, простор неба празднуя,

…В темные избы пожалует…

…Небушко зардеется стыдливою девицей,

…Вспенится облако алое,

…Глянет солнце красное, простор неба празднуя,

…В грязные избы пожалует…

Устелило небо багаття зола,

Вітер за річкою вогники задув.

Ходила я боса, квіти рвала,

Пускала вінками та на воду.

Тихо шелестіла осокою,

Івої гладі блюдо затоки чіпала.

Витяглася ялиною високою,

Все дивилася на небо суворе.

Ходила я боса, вмилася росами,

Кинула сукню за спину.

Одяглася туманами пахучими-пряними,

П'яну слухала тишу.

Потонула ніч у тихому вирі,

Канула німа-безлика.

Я зустрічала піснею новий день,

Червоне сонце на небо кликала.

Якось над річкою швидкою

Стану від весни зазивати весну.

Що долею випало витерпіти,

З плачем у небо сіре виплесну.

…Небушко пишається сором'язливою дівчиною,

…Спіниться хмара червоне,

…Гляне сонце червоне, простір неба святкуючи,

…У темні хати завітає…

…Небушко пишається сором'язливою дівчиною,

…Спіниться хмара червоне,

…Гляне сонце червоне, простір неба святкуючи,

…У брудні хати завітає…