Осень - Медвежий угол

Душно.

Тьма за окном и на сердце тоска.

Слушай,

Спрашивать незачем, что ты и как

Видишь.

Судеб свиваются в чьих-то руках

Нити.

Ветер

Вдруг налетел из немой темноты.

Встретил.

Я всё не верил.

Что ты — это ты.

Бросил.

Бросил никчёмный надуманный стыд

Осень.

Бьются мечты

Оземь.

Жёлтые прядки в космах берёз.

Светит.

В небе луна, а где-то растут

Дети.

А где-то летит, а где-то поёт

Ветер.

А где-то любят всерьёз.

Глупо.

Я так давно ничего не писал.

Губы.

Ветер ласкают в твоих волосах.

Ближе

В небе полночном мурлычет гроза,

Слышишь?

Радость.

Явь потерялась в дыму сигарет.

Правда,

Нету тревог, и сомнений уж нет

Вовсе.

Сладко не думать о завтрашнем дне.

Осень…

Душно.

Темрява за вікном і на серце туга.

Слухай,

Запитувати нема чого, що ти і як

Бачиш.

Долі звиваються в чиїх руках

Нитки.

Вітер

Раптом налетів із німої темряви.

Зустрів.

Я все не вірив.

Що ти — це ти.

Кинув.

Кинув нікчемний надуманий сором

Осінь.

Б'ються мрії

Оземь.

Жовті прядки в космах беріз.

Світить.

У небі місяць, а десь ростуть

Діти.

А десь летить, а десь співає

Вітер.

А десь люблять всерйоз.

Безглуздо.

Я так давно нічого не писав.

Губи.

Вітер пестять у твоєму волоссі.

Ближче

У небі північному муркоче гроза,

Чуєш?

Радість.

Ява загубилася в диму сигарет.

Щоправда,

Нема тривог, і сумнівів вже немає

Зовсім.

Солодко не думати про завтрашній день.

Осінь…