Dédé (Dans la vie faut pas s'en faire) - Maurice Chevalier, A. Urban

Dans la vie faut pas s’en faire

Moi je n’m’en fais pas

Ces p’tites misères

Seront passagères

Tout ça s’arrang’ra

Je n’ai pas un caractère

À m’faire du tracas

Croyez-moi, sur terre

Faut jamais s’en faire

Moi je n’m’en fais pas.

En sortant du trente et quarante

Je n’possédais plus un radis

De l’héritage de ma tante

Tout autr' que moi se serait dit:

Je vais m’faire sauter la cervelle

Me suicider d’un coup d’couteau

M’empoisonner, me fiche à l’eau

Enfin des morts bien naturelles

Moi, voulant finir en beauté

Je me suis tué à répéter:

Dans la vie faut pas s’en faire

Moi je n’m’en fais pas

Ces p’tites misères

Seront passagères

Tout ça s’arrang’ra

Je n’ai pas un caractère

À m’faire du tracas

Croyez-moi, sur terre

Faut jamais s’en faire

Moi je n’m’en fais pas.

J’rentre à Paris mais mon notaire

M’annonce: «Votr' père plein d’attention

Vous colle un conseil judiciaire

Et vingt-cinq louis par mois d’pension

Et comme je ne vois plus personne

Dont vous puissiez être héritier

Faut travailler, prendre un métier,

C’est le conseil que je vous donne

J’lui dis: Comment, vous voudriez

Que j’vole le pain d’un ouvrier !

(dernier refrain X2)

Dans la vie faut pas s’en faire

Moi je n’m’en fais pas

Ces p’tites misères

Seront passagères

Tout ça s’arrang’ra

Je n’ai pas un caractère

À m’faire du tracas

Croyez-moi, sur terre

Faut jamais s’en faire

Moi je n’m’en fais pas.

В житті не хвилюйся

мені байдуже

Ці маленькі нещастя

буде швидкоплинним

Все вийде

Я не маю характеру

Щоб мене турбувати

повір мені, на землі

Ніколи не хвилюйся

Мені байдуже.

Виходячи з тридцяти сорока

Редьки в мене вже не було

Зі спадку тітки

Будь-хто, крім мене, міг би подумати:

Я вирву собі мізки

Убий мене ножем

Отруїти мене, засунути у воду

Нарешті кілька цілком природних смертей

Я хочу добре закінчити

Я вбив себе, повторюючи:

В житті не хвилюйся

мені байдуже

Ці маленькі нещастя

буде швидкоплинним

Все вийде

Я не маю характеру

Щоб мене турбувати

повір мені, на землі

Ніколи не хвилюйся

Мені байдуже.

Я повертаюся до Парижа, але мій нотаріус

Оголошує мені: «Твій батько повний уваги

Отримайте юридичну консультацію

І двадцять п’ять луї на місяць пенсії

А оскільки я нікого не бачу

спадкоємцем якого ви можете бути

Треба працювати, братися за роботу,

Це моя вам порада

Я йому кажу: як, ти б хотів

Нехай я вкраду в робітника хліб!

(останній приспів X2)

В житті не хвилюйся

мені байдуже

Ці маленькі нещастя

буде швидкоплинним

Все вийде

Я не маю характеру

Щоб мене турбувати

повір мені, на землі

Ніколи не хвилюйся

Мені байдуже.