Ti parlerò d'amore - Massimo Ranieri

Potrei provare a scriverti è vero

Ma questa notte resto qui a farmi male

Non più di tre secondi a canale

Quegli scemi ridono non li posso più guardare

C'è sempre una speranza banale

Che dentro quello schermo per puro incanto

Invece che squallore e rimpianto

All’improvviso arrivi tu e mi vieni a prendere

Io sarò un romantico e anche uno che sogna

Sembrerò ridicolo ma ormai sono così

No, non posso fingere e quando ti vedrò

Coraggio sì, ne troverò, ci riuscirò

Ti parlerò d’amore

Come non fosse un’illusione

Sesso e passione e vuoti immenso

Oscura voglia di tradimento

Ti parlerò d’amore

Mi sembrerà così normale

Senza mistero né dannazione

Lasciarmi andare insieme a te

Potrei provare a scriverti è vero

Ma non mi basterebbe un romanzo intero

Così mi stendo e chiudo gli occhi

Guardo bene dentro me e ci trovo solo te

Col sorriso timido in piena confusione io

Resterò lì un secolo in tua contemplazione

E mi farò guidare dalla mia emozione

Coraggio sì, ne troverò, ci riuscirò

Ti parlerò d’amore

Non avrò più nessun pudore

Non amicizia e non saggezza

Ma tenerezza diretta al cuore

Ti parlerò d’amore

In mezzo a tutta l’altra gente

Fino a che il mondo sarà distante

Fino a che tu non mi amerai

T’innamorerai

Я міг би спробувати написати тобі, що це правда

Але сьогодні ввечері я залишаюся тут, болячи себе

Не більше трьох секунд на канал

Ці дурні сміються, я більше не можу на них дивитися

Завжди є дріб’язкова надія

Чим усередині цього екрану чистим зачаруванням

Замість убожества і жалю

Раптом ти прийдеш і забереш мене

Я буду романтиком, а також тим, хто мріє

Я буду здаватися смішним, але зараз я такий

Ні, я не можу прикидатися, і коли я бачу тебе

Мужність так, я знайду, у мене все вийде

Я поговорю з тобою про кохання

Ніби це не була ілюзія

Секс і пристрасть і величезні порожнечі

Темне бажання зради

Я поговорю з тобою про кохання

Мені це здасться таким нормальним

Без таємниці чи прокляття

Дозволь мені піти з тобою

Я міг би спробувати написати тобі, що це правда

Але цілого роману мені не вистачило б

Тому я лягаю і закриваю очі

Я добре дивлюся всередині себе і знаходжу тільки тебе

З сором’язливою посмішкою я в повному розгубленості

Я залишуся там на століття у ваших спогляданнях

І я буду керуватися своїми емоціями

Мужність так, я знайду, у мене все вийде

Я поговорю з тобою про кохання

У мене більше не буде ніякої скромності

Не дружба і не мудрість

Але ніжність спрямована до серця

Я поговорю з тобою про кохання

Серед усіх інших людей

Поки світ далекий

Поки ти мене не полюбиш

Ви закохаєтесь