I venti del cuore - Massimo Ranieri

Campi di lavanda e l’auto che va dietro quei cipressi la strada piegher?

e passata la collina chiss?

se la casa come un tempo mi apparir?

Ed ogni volta che ti penso eri l?

quel sorriso in tasca largo ed incredulo

quanti bimbi e cani avevi intorno

e che chiasso di colori al tramonto

…e i ricordi si confondono

l?

dove non vorrei

le memorie poi s’increspano

e non so pi?

chi sei

E i venti del cuore soffiano

e gli angeli poi ci abbandonano

con la fame di volti e di parole

seguendo fantasmi d’amore

i nostri fantasmi d’amore

E mi sembrava quasi un’eternit?

che non salivo scalza sopra quel glicine

in penombra ti guardavo dormire

nei capelli tutti i nidi d’aprile

…e le immagini si perdono

fermarle non potrei

e le pagine non svelano

chi eri e chi ora sei

E i venti del cuore soffiano

e gli angeli poi ci abbandonano

con la voglia di voci e di persone

seguiamo fantasmi d’amore

i nostri fantasmi d’amore

Quando i venti del cuore soffiano

seguiamo fantasmi d’amore

i nostri fantasmi d’amore

Лавандові поля та машина, що їде за тими кипарисами, дорога згинеться?

і пройшов пагорб хто знає?

якщо будинок таким, яким він мені колись здавався?

І кожен раз, коли я думаю про тебе, ти був там?

ця посмішка в його великій недовірливій кишені

скільки дітей і собак у вас було навколо

і який гомін кольорів на заході сонця

… І спогади плутаються

L?

де я б не хотів

спогади потім хвилюються

а я більше не знаю?

хто ти

І віють вітри серця

і тоді ангели покидають нас

з голодом до облич і слів

слідом за привидами кохання

наші привиди кохання

І це мені здалося майже вічністю?

що я босоніж на ту гліцинію не лазив

у тьмяному світлі я дивився, як ти спиш

у волоссі всі гнізда квітня

… І образи губляться

Я не міг їх зупинити

і сторінки не розкриваються

ким ти був і ким є зараз

І віють вітри серця

і тоді ангели покидають нас

з прагненням до голосів і людей

ми йдемо за привидами кохання

наші привиди кохання

Коли віють сердечні вітри

ми йдемо за привидами кохання

наші привиди кохання