Dove sta il poeta - Massimo Ranieri

Dove sta il poeta che ieri adoravi, che ieri seguivi?

Dove sta il poeta che ti comprendeva, che ti realizzava?

Dimmi, dove sta il poeta, e i suoi rossi tramonti, le sue stelle cadenti?

Dove sta il poeta, stanotte che hai sete, che tremi, che hai freddo?

Dov'è, lui dov'è stanotte?

Perché sei tornata a piangere da me?

No, non te ne andare, resta pure quanto vuoi

Ma non mi chiedere perdono adesso, adesso non potrei

No, non te ne andare, questa è sempre casa tua

Anche se ieri la lasciasti per seguire il tuo poeta

Ma dov'è, dove sta il poeta?

Starà recitando a un’altra i versi che recitava a te

Noi stavamo bene: un letto sicuro, uno sguardo al futuro

E' vero, noi stavamo bene, coi nostri disegni, coi piccoli sogni

Ma arrivò il poeta, coi suoi modi perfetti, al di sopra di tutti

Disse: «Stella, stella d’oro, sarò il tuo respiro, sarai il mio respiro»

Dov'è, lui dov'è stanotte?

Perché io dovrei riprenderti con me?

No, non te ne andare, resta pure quanto vuoi

Ma non mi chiedere perdono adesso, adesso non potrei

No, non te ne andare, questa è sempre casa tua

Anche se ieri la lasciasti per seguire il tuo poeta

Ma dov'è, dove sta il poeta?

Starà recitando a un’altra i versi che recitava a te

Dove sta il poeta?

— Dove sta il poeta?

(Grazie a Fabiana per questo testo)

Де той поет, якого ти вчора обожнював, за яким ти вчора пішов?

Де той поет, який вас зрозумів, який усвідомив?

Скажи мені, де поет, і його червоні заходи, його падаючі зірки?

Де поет, ти сьогодні спраглий, тремтиш, холодний?

Де він, де він сьогодні ввечері?

Чому ти повернувся плакати до мене?

Ні, не йди, залишайся скільки хочеш

Але не проси в мене вибачення зараз, тепер я не міг

Ні, не йди, це завжди твій дім

Навіть якби ти пішов від неї вчора, щоб піти за своїм поетом

Але де він, де поет?

Він буде читати іншому вірші, які він читав вам

Нам було добре: безпечне ліжко, погляд у майбутнє

Це правда, у нас все було добре, з нашими дизайнами, з нашими маленькими мріями

Але прийшов поет, з його досконалою манерою, перш за все

Він сказав: «Стелла, золота зірка, я буду твоїм диханням, ти будеш моїм диханням»

Де він, де він сьогодні ввечері?

Чому я маю забрати вас із собою?

Ні, не йди, залишайся скільки хочеш

Але не проси в мене вибачення зараз, тепер я не міг

Ні, не йди, це завжди твій дім

Навіть якби ти пішов від неї вчора, щоб піти за своїм поетом

Але де він, де поет?

Він буде читати іншому вірші, які він читав вам

Де поет?

- Де поет?

(Дякую Фабіані за цей текст)